5 вересня – Міжнародний день благодійності

Свій сороковий День народження Юрій Наконечний, учасник АТО, волонтер і справжній друг нашого Центру, відзначив також і доброю справою – разом із побратимами суттєво поповнивши матеріальну базу для реалізації нової корекційно-розвиваючої програми Залу ігрової терапії, спрямованої на дітей воїнів-атовців та інших цільових категорій Бородянського соціально-психологічного центру.

Щиро вітаємо ювіляра!  

автор: Elvira

Колектив Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації  населення щиро вітає свого колегу, соціального педагога Максима Мельніченка з відзнакою – на урочистостях з нагоди 27-ї річниці Незалежності України він отримав Грамоту Бородянської районної державної адміністрації та районної ради.

За лаконічним формулюванням «за сумлінну, наполегливу, активну професійну діяльність у організації патріотичного виховання молоді, компетентність, відповідальність та відданість обраній справі» постає життєвий шлях молодої людини, присвячений щирому служінню інтересам рідного  краю.

Максим  – вірний волонтер Бородянського центру СПР ще з 1994-го – року відкриття цієї унікальної соціальної установи, що стала рідною домівкою для різних поколінь постраждалих від Чорнобильської катастрофи, а затим і війни на Сході України. Юного допитливого підлітка привів сюди його учитель Сергій Колосовський, який на той час почав працювати психологом у Центрі “Довір’я” (або як його ще називали в народі “ЮНЕСКО”, адже саме ця міжнародна структура ООН взяла на себе організацію психологічної допомоги постраждалому від Чорнобильської катастрофи населенню України). І вже через рік Макс став активним учасником новостворюваної «Школи безпеки та виживання».

Згодом так захопився ідеями допомоги людям у надзвичайних ситуаціях, що сам попросився служити у рятувальні війська МНС України. І керівництво ЦСПР, який на той момент підпорядковувався Міністерству з надзвичайних ситуацій, змогло організувати завзятому юнакові таку «путівку в життя». Старші колеги ще пам’ятають ту щиру яскраву вечірку у великому залі Центру СПР, прямо з якої Максим відправився на військову службу, щоб уже не в теорії, а в реальному житті рятувати людей.

Наприкінці тисячоліття Максим Мельніченко не тільки за наказом командира, а й за покликом серця, сміливо кидався в епіцентр природних і техногенних катаклізмів, щоб – як учили мудрі й вправні наставники у «ШБВ» Павло Бєлінський і Олександр Романенко –  вберегти найдорожче – життя людини. І не важливо де: на безкраїх просторах України, у Польщі під час масштабного паводку  1999-го чи в Туреччині, ліквідовуючи наслідки руйнівного землетрусу…

Свої знання й навички, набуті під час служби у рятувальних військах, Макс завзято передає наступним поколінням «Школи безпеки та виживання», яка повсякчас модифікуючись на виклики часу, продовжує учити дітей і молодь, як зберегти здоров’я й життя своє і того, хто опинився поруч, за будь-якої кризової ситуації. Адже повернувшись із армії Максим Мельніченко стає інструктором-волонтером «ШБВ».

По завершенні вищої освіти педагог-історик Максим Сергійович час від часу (між участю в історико-дослідницьких наукових експедиціях) працює соціальним педагогом у Бородянському соціально-психологічному центрі. Наразі він  розгортає історико-пошуковий напрямок у патріотично-виховній роботі Центру СПР.

 «Бородянський центр дійсно став для мене рідною домівкою, а колектив – другою родиною. Тут завжди підтримували мене і мої ідеї. Вірю, що так буде і з Групою «СПАДОК», яку я мрію перетворити на захоплення для багатьох представників юного покоління Бородянщини. Через зменшення кількості білих плям в історії нашого краю ця діяльність найліпшим чином сприятиме патріотичному вихованню в громадах та встановленню історичної правди», – ділиться наш колега своїми намірами після отримання відзнаки від місцевої влади району.

автор: Elvira

В руслі заходів з патріотичного виховання молоді Бородянський центр СПР працює над організацією виставки воєнної серії картин художника-волонтера на базі Музею бойової слави Немішаївського агротехнічного коледжу.

Днями керівник ініціативної групи «Спадок» Максим Мельниченко та координатор Інформаційно-аналітичної  служби Центру СПР  виконали доручення  полковника у відставці Павла Яковича Шарка, який є автором картин, і передали його 10 робіт воєнної тематики до Немішаївського коледжу для подальшого створення експозиції.

Цей передовий навчальний заклад зберігає й повсякчас примножує історичні надбання свого Музею. Дбаючи про патріотичне виховання своїх студентів та місцевої громади тут плекають і вшановують славні бойові подвиги викладачів і вихованців: Друга світова, Афганістан, а нині – АТО…

Виставку планується відкрити на початку навчального року.

автор: Elvira

Йдучи у руслі поставлених державою завдань, Бородянський центр СПР проводить різнобічну діяльність, спрямовану на патріотичне виховання підростаючого покоління на живих прикладах сучасних героїв.

На ряду із масовими заходами – такими як благодійний марафон «Єднайся громада – підтримай солдата!», партнерство у військово-патріотичній грі «Джура» та спортивних турнірах, традиційний весняний патріотично-мистецький фестиваль «На варті мирного життя…» та ін., що їх Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації населення протягом останніх років у співпраці з ветеранами-атовцями спрямовує на патріотичне виховання населення та піднесення соціального статусу учасників АТО в місцевих громадах, – ця актуальна тема розробляється також у форматі роботи з різновіковими групами дітей.

Наприклад, у 2018 році психолог Бородянського Центру СПР Світлана Краснощок проводить курс групових занять із молодшими підлітками, спираючись на повчальні сторінки сучасної історії. При цьому, гідний прикладом самовідданого служіння рідній країні, своєму краю, українському народу є жителі Бородянщини, цілі династії героїв-захисників, котрі, відповідаючи на різні виклики свого часу, справою і самопожертвою виявили свій істинний патріотизм.

Так, на заняттях із виховання поваги до національної та державної символіки юні учасники захоплено роздивлялися прапор України з патріотичними написами та теплими побажаннями, який із бойових окопів АТО привезли бійці-земляки у подарунок Бородянському центру СПР.

Незабутні враження справляють на дітей особисті зустрічі з учасниками соціального проекту бійців АТО «Арт-майстерня «Створи Власний Дивовижний Світ», під час яких вони мають можливість не лише розпитати героїв, а й потримати в руках їх унікальні витвори із металу. Адже це так символічно, коли, приміром, частини відпрацьованої гільзи від снаряду перетворюються на затишний світильник чи креативну підставку для олівців…

У квітні темою занять з патріотичного виховання став подвиг героїв-ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. Врятувавши світ від радіаційної загрози ціною власного здоров’я, ці звичайні чоловіки і жінки зуміли виростити гідних дітей, які нині зі зброєю в руках боронять цілісність і незалежність України.

Такі близькі і зрозумілі кожному історії справжнього патріотизму не залишили байдужими учасників занять. Свої думки, побажання й переживання вони охоче закарбували на  жовто-синіх паперових долоньках, якими під час Всеєвропейської акції «Запали Свічу Пам’яті Чорнобиля» виклали панно у вигляді мапи України із промовистим меседжем: «Теплом долонь зігріємо серця».

автор: Elvira

Своєрідне повноліття відзначив у березні Клуб ветеранів «Полуднева світлиця», який задумали і втілили в життя 18 років назад у Бородянському центрі соціально-психологічної реабілітації населення на Київщині. А нині він продовжує об’єднувати довкола себе ветеранські організації Бородянщини та ділитися живим досвідом з усією Україною.

Тепер, коли команда постійних учасників цієї своєрідної групи самоорганізації та самодопомоги налічує понад сотню літніх людей, які нікому не дозволяють навіть натякати на свій сивочолий вік і живуть напрочуд  цікавим, різноманітним і активним життям, – стає зрозумілим, що обрана організаторами у 2000 році основна мета допомогти людям поважного віку повернути втрачений соціальний статус, аби вони стали справжнім ресурсом  життєдіяльності у своїх родинах і громадах – була далекоглядним стратегічним рішенням.

Так уже склалося, що вихід на заслужений відпочинок, як правило, асоціюється із втратою налагоджених за трудове життя зв’язків, авторитету у спільноті та сім’ї, різким скороченням спілкування й дозвілля. Для багатьох, особливо тих, хто віддав усього себе роботі, починається одинока самотня старість, помножена на злиденну пенсію, депресію, хвороби…

• Коли через пенсійний вік і незгоду з лінією керівництва я змушена була покинути улюблену роботу художнього керівника у районному палаці культури – то відчула себе на краю глибокого провалля, – згадує Єлизавета Скалозуб, активний ветеран, беззмінний керівник «Полудневої світлиці». –  Я болісно відчувала несправедливість, адже маю стільки досвіду, творчого запалу, стільки задумів, які ще втілювати і втілювати у концерти й творчі вечори для дорогих моїх глядачів-земляків. Як добре, що той вир почуттів привів мене до Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації , який усі називали одним словом «Довір’я», вірніше до його директора, яку я добре знала. Людмила Олексіївна Бойко добре зрозуміла мій стан, мої почуття і запропонувала роботу творчого працівника. І разом ми захотіли допомогти таким як я, віднайти таку форму підтримки, яка б насправді змінила якість життя пенсіонера. Навіть до Америки мене відправили, аби я знайшла там і привезла до Бородянки свіжий працюючий досвід.

Протягом 18 років Клуб ветеранів «Полуднева світлиця» утримує цю високу планку. Одних лише подорожей заповідними, культурними, історичними і духовними місцями України відбулося 46. У Київському театрі імені Франка клуб має пільгові місця. Виставки персональної творчості, видання поетичних збірок та відродження народних місцевих пісень і танців – далеко не повний перелік напрямків самовираження наших ветеранів. Без їх участі у якості волонтерів не обходяться найважливіші справи як Бородянського центру СПР, так і місцевої громади.

Тож недарма на святкове засідання й цього разу до «Полудневої світлиці» завітали керівники району, місцевого самоврядування на чолі з селищним головою Бородянки О.В. Сахаруком, соціальної сфери, наші колеги з інших населених пунктів: смт Немішаєве, смт Клавдієве та с. Микуличі. Вітаючи з повноліттям наш клуб, кожен із них підкреслював його вагомість у житті спільноти, у вихованні підростаючого покоління. Зрозуміло, що такий досвід треба поширювати далі. Приміром, «Полуднева світлиця» стала частим гостем на УТ-1, де у проекті «Надвечір’я» та «Надвечір’я. Долі» розповідали усій Україні, як можна навіть за непростих умов життя людей поважного віку суттєво змінити його якість та соціальний статус.

Звичайно, така діяльність потребує певних коштів. Тож особливо цінним надбанням за ці роки Клуб ветеранів вважає коло благодійників. Як правило, це місцеві підприємці: Бат Батов, Наталя Снігур, Анатолій Ніколаєнко, Юрій Карасик, Ігор Коваль. А один із постійних спонсорів, Олександр Бадрудінов, віднедавна очолив нашу районну ветеранську організацію. Завдяки йому на цьому заході одинадцять найбільш активних учасників Клубу були відзначені конвертиками з грошовими преміями.

І звичайно, окремий уклін колективу Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення, який нині діє під егідою Державної служби України у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції, та її директору Людмилі Бойко. Вони турбуються, щоб «Полудневій світлиці» було  де зручно проводити свої заходи, своїм автомобілем доставляють на них малорухливих ветеранів, завжди напоготові, щоб підтримати й допомогти.

Символічну ляльку-оберіг Л.О. Бойко вручила цього разу О.К. Бадрудінову, ніби передаючи левову частку турботи й відповідальності за подальшу долю «Полудневої світлиці». Олександр Кахрудінович у відповідь пообіцяв, що цей унікальний клуб ветеранів розвиватиметься й процвітатиме ще довгі роки. Адже Клуб «Полуднева світлиця» – справжнє джерело молодості й енергії для ветеранів Бородянщини.

А голова первинної Микулицької ветеранської організації Костенко В.Н. навіть передумав іти у відставку та заявив, що працюватиме доти, доки не створить у своєму селі подібний клуб.

М.І. КУПРІЄНКО, відповідальний секретар організації ветеранів Бородянського району

автор: Elvira