Тепла зворушлива зустріч учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції 1986-го року завершує сьогодні широкий спектр заходів Чорнобильських днів, що їх Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації приурочив 33-м роковинам трагедії та вшануванню подвигу самовідданих героїв-земляків.

Пожежники і медики, правоохоронці і водії, воїни запасу чи звичайні цивільні – вони є прикладом самовідданості, героїзму й патріотизму для всіх наступних поколінь. Їм вклоняється увесь світ за свій шанс жити й будувати майбутнє.

Сьогодні вони згадують страшні моменти Чорнобильської катастрофи, які назавжди врізалися у їхню пам’ять. Ці спогади – такі щемливі й болісні – що можливо було б легше  їх просто викреслити із вразливої пам’яті. Однак, цього робити ніяк не можна – бо хто тоді навчить нащадків, як навчили вони своїх дітей, що нині боронять Україну на її східних рубежах, бути відповідальними і любити свою Батьківщину та свій народ не на словах, а ціною власного життя…

Слова пошани і вдячності звернули до ліквідаторів представники місцевої влади: В.В. Чередник, голова Бородянської РДА, Г.М. Єрко, голова районної ради, та очільник новоствореної Бородянської ОТГ О.В. Сахарук

автор: Elvira

У Міжнародний день Пам’яті Чорнобиля представники Бородянського центру СПР на чолі із директором Людмилою Бойко разом із заступником голови Бородянської ОТГ Ольгою Михальовою взяли участь у мітингу-реквіємі в селі переселенців Новий Корогод.

Тривожним набатом відлунює у серці кожен крок секундної стрілки, єднаючи нас усіх у спомині про тих, хто власним незахищеним тілом закрив страшний Чорнобильський портал у пекло не лише для мирних трудолюбних українських поліщуків, а й для усього світу. Й одразу хочеться власними руками прихилити навіть небосхил у вдячності й шані до ліквідаторів, які невеличкою когортою, яка рідшає рік від року, скромно стоять поряд.

Не можна стримати сльозу, коли враз усвідомлюєш, що літературна композиція, яка розгортається на очах у глядачів, журливі пісні – це не про минуле. Це – про нас із вами, що мешкають на землі, забрудненій такими радіонуклідами, яким розкладатися ще не одну сотню літ. Тож варто пам’ятати самим і не забувати навчати нащадків нехитрим правилам безпечного співіснування з наслідками чорнобильського «мирного» атома.

Як добре, що на захід прийшли діти. Сьогодні їхні червоні тюльпани для героїв, які врятували світ – героїв, які так просто й буденно живуть по-сусідству, працюють, виховують дітей, які без пафосу й піару стають на захист рідної землі, яких потворних рис не набула б загроза.

Ось такий він справжній патріотизм, притаманний нашим звичайним людям. Ось така вона багатогранна – ПАМ’ЯТЬ ПРО ЧОРНОБИЛЬ…

автор: Elvira

Рубрика: Подвиг ліквідаторів. Пам’ятаємо. Дякуємо.

В межах програми заходів до Чорнобильських днів у Бородянському центрі СПР проходять інформаційні зустрічі для дітей, під час яких вони дізнаються про сумні події 1986 року та їх наслідки, що незримо чатують навіть на тих, хто народився трьома десятиліттями потому.

Та провідною темою цих інформаційних зустрічей є вшанування подвигу ліквідаторів, які врятували світ від радіаційної катастрофи, заплативши за наше сьогодення своїм здоров’ям і життям.

У їхніх родинах виросли гідні нащадки – наслідуючи подвиг своїх батьків, учасники АТО/ООС  мужньо стали на захист незалежності України на її східних рубежах. 

автор: Elvira

Рубрика: Подвиг ліквідаторів. Пам’ятаємо. Дякуємо.

В очікуванні пам’ятної зустрічі з ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, яка запланована на 2 травня, Бородянський центр СПР проводить цикл підготовчих заходів. Різні за формою вони всі спрямовані на патріотичне виховання дітей,  молоді, усієї громади.

Так від початку квітня у ході творчих занять в реабілітаційній студії арт-терапевтичних методик учасники виготовляють зворушливі подарунки для ліквідаторів. Соціальний педагог, координатор студії Наталія Марковська розповідає дітям, які народилися за кілька десятиліть після Чорнобильської катастрофи, про страшну біду, що її зазнали від радіації їхні батьки, дідусі й бабусі, про ризики, які досі несе на собі забруднена внаслідок аварії на атомній станції земля  та елементарні правила безпечного проживання на ній.

Та головною темою спілкування є подвиг людей, що пожертвували своїм здоров’ям і життям, аби захистити Україну і весь світ від радіаційної катастрофи – їх називають ліквідаторами. Багато з них вже оберігають нас із небес. Та є й ті, що скромно й непомітно мешкають поруч. Саме для вшанування їх діти й виготовляють свої Сердечка Пам’яті.

автор: Elvira

Рубрика: Подвиг ліквідаторів. Пам’ятаємо. Дякуємо.

У переддень 33-х роковин Чорнобильської катастрофи, як власне й повсякчас, у полі зору Бородянського центру СПР знаходяться родини, які постраждали внаслідок сумнопам’ятної події квітня 1986 року. Особливо ті, хто втратив свою малу батьківщину через примусову рятівну евакуацію із зони відчуження.

Майбутні матусі сіл переселенців перебувають під постійною опікою програми психологічної підтримки вагітних, якій у Центрі СПР дали символічну назву “Диво материнства”.

Тяжко відбувалася адаптація переселенців на новому місці – багатьох уві сні і глибоко у серці й досі кличе мальовничий багатий чорнобильський край. Однак  життя продовжується… І ось тут, куди закинула доля, з’явилося на світ вже друге покоління, що не знає тієї туги-ностальгії. Проте чорнобильський слід назавжди змінив ген цих родин. Вони потребують особливої уваги й турботи.

У нашому краї сім’ї переселенців, ліквідаторів під постійною увагою Бородянського ЦСПР, Фонду розвитку спільноти, британського благодійного фонду “Лінія життя дітей Чорнобиля”. Нещодавно завдяки нашому партнерству була зміцнена база місцевих амбулаторій ФАПів у селах компактного проживання переселенців  Новий Корогод та Нове залісся. Амбулаторії отримали   надсучасні електронні ваги для вагітних, адже, як то кажуть, “на вагу золота” кожен грам життя, що зростає у материнському лоні.

З’явилися у розпорядженні сільських медиків нові автоматичні тонометри та інше  приладдя, що допомагає здійснювати системний нагляд за пацієнтками.

автор: Elvira