Кві 02

У ЗДОРОВОМУ ТІЛІ – ЗДОРОВИЙ ДУХ

Інформування, Новини, Фізична реабілітація Коментарі Вимкнено до У ЗДОРОВОМУ ТІЛІ – ЗДОРОВИЙ ДУХ

Складні часи і фізично і психологічно переживають люди всього світу. А в нашій країні до всіх бід, які приніс коронавірус, ще й підле продовження війни. Хлопці кажуть, що в них тихо з епідемією, але місцеві потихеньку готуються до призову. І в цей момент знання, вміння та досвід відомого у спортивному колі тренера,   фахівця із соціальної роботи Бородянського центру СПР Василя Семиряжка, як ніколи, затребуваний. Адже він підготував не одне покоління фізично загартованих людей і стійких до всіх негараздів воїнів.

Члени піклувальної ради оздоровчого комплексу Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації населення, до складу якої входять:

  • Василь Семиряжко

  • Марія Єрко, генеральний секретар Федерації змішаних бойових мистецтв

  • Роман Єрко, суддя вищої категорії професійної міжнародної ліги WWW,

  • Юрій Мельниченко, учасник АТО, тренер оздоровчо-розвиваючої програми “Чемпіоніка”

сьогодні організували зйомку навчально-тренувальних занять з фізичного розвитку для дітей, дорослих членів родин, призовників та воїнів АТО.

Знаходячись вдома представники всіх названих категорій зможуть зміцнювати свій організм, замінити улюблені дивани на спортивний каремат і дати організму сили щоб гідно і без втрат пережити стрес.

На допомогу своєму тренеру прийшли вихованці:

  • Юрій Єрко, срібний призер Чемпіонату Європи
  • Владислав Новіков, двуразовий чемпіон світу військових багатоборств.

 

Невеличка розминочка закінчена, настанови отримані, переходимо до зйомок занять.

Чекайте посилання на youtube.com

автор: Інформаційна служба

Кві 01

Щира вдячність ГО “Фонд розвитку спільноти” за ОСОБЛИВУ допомогу – ВСЕ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА ЗАЙНЯТОСТІ ДІТОК! 👍
 
Сформовані перші набор і сьогодні частина з них вже радує багатодітні родини учасників АТО.
ОСОБЛИВІСТЬ  цих наборів у тому, що захисні маски , які ми обов’язково додаємо до пакунку, виготовлені руками дружини учасника АТО, а самі набори для своїх побратимів також пакували учасники АТО!
Важливою є і оперативна інформація, яка стане у пригоді для батьків. В кожний пакунок розміщено інформацію про можливість отримати психологічну допомогу та звернення очільника Бородянської ОТГ Олександра Сахарука.
 ❤️НАША БЕЗМЕЖНА ВДЯЧНІСТЬ РОДИНАМ УЧАСНИКІВ АТО, УЧАСНИКАМ АТО – ВИ ЗАВЖДИ НА ПЕРЕДОВІЙ!!!
ДЯКУЄМО ВАМ ЗА ЗАХИСТ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ВІД ВОРОГА ТА ДОПОМОГУ У БОРОТЬБІ З ВІРУСОМ!❤️❤️

 

автор: Інформаційна служба

Бер 31

КАРАНТИН: ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЧАС СПІЛКУВАННЯ З ДІТЬМИ

Бібліотечка психологічної просвіти, Новини Коментарі Вимкнено до КАРАНТИН: ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЧАС СПІЛКУВАННЯ З ДІТЬМИ

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Паніка – психічний стан людей — несвідомий, нестримний страх, викликаний небезпекою, що охоплює людину. Вірус – це загроза і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, нерідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани.

Що можна зробити, щоб уберегти себе та корисно і безпечно провести час вдома з дітьми, в умовах ізоляції у зв’язку із загрозою розповсюдження короновірусу?

Ось декілька порад.

  1. Обмежте контактилюдей в соцмережах, від яких ви отримуєте негативну інформацію щодо даної ситуації. Оберіть для себе декілька авторитетних осіб чи джерел, від яких іде фактична інформація, без зайвого аналізу та особистісних оціночних суджень
  2. Відслідковуйте свої почуття.Коли діти і батьки знаходяться в обмеженому просторі досить довгий час, закономірно, що виникає безліч ситуацій, на які ми   реагуємо. Дуже важливо в цей момент зрозуміти, які це почуття – страх, злість, тривога, роздратування тощо і відчути, що саме їх викликало. Оскільки може відбутись підміна почуттів, коли, наприклад, зовнішня ситуація  впливає на міжсімейні відносини ( розлитий чай, розкидані іграшки, дитячі пустощі тощо). Намагайтесь розмежовувати, які саме почуття і до кого чи чого ви відчуваєте.
  3. Не замовчуйте власні переживання стосовно карантину.Діти все відчувають, вони розуміють, що є певне напруження і батьки стривожені. Необхідно спокійно пояснити дітям ситуацію простою та зрозумілою мовою, без зайвої паніки сказати про свої відчуття занепокоєння та тривоги і розповісти про елементарні правила особистої гігієни, які можуть захистити від вірусів (регулярно мити руки, не брати нічого брудного до рота, зайвий раз не цілуватися і не обійматися…). Для маленьких дітей ці правила можна перетворити на гру.
  4. Утворіть ритуали. Ізоляція – це зміна стабільності і звичайного режиму. Завдання для батьків в цей час організувати нові сімейні ритуали, які забезпечать психоемоційну стабільність дітям. Це можуть бути: фізична зарядка в певний час, телефонні та відеодзвінки з рідними, спільне приготування їжі, ігрові турніри з різноманітних настільних чи активних ігор тощо.
  5. Організуйте дітям ігрову діяльність.Під час карантину можна пограти в різні навчальні або розважальні ігри.

Батьки недооцінюють найпростіші ігри для малюків, віддаючи перевагу вивченню букв та цифр. Тим часом саме прості, рухливі і легкі ігри несуть в собі найбільший розвивальний потенціал. Крім того, будь-яку  гру практично завжди можна «ускладнити», додавши  відтінки рахування, читання, навідних запитань.

Розглянемо це на прикладі гри “Полювання”.

Правила дуже прості: пишемо список предметів, які можна знайти навколо, і пропонуємо дитини відзначити галочкою те, що вдалося відшукати.

Припустимо, ми хочемо акцентувати увагу дитини на посуді. Схематично малюємо на листочку 10 видів посуду, підписуємо їх, поруч зображуємо квадратики для галочок і йдемо з цим листочком на кухню, щоб потрібний посуд знайти.

 

Що тут відбувається з точки зору психології?

  • Список складається з предметів, узагальнених одним словом: в нашому випадку – «посуд». Таке узагальнення є розвитком мислення.
  • Будь-який пошук пов’язаний із зосередженням, а значить, з розвитком уваги.
  • Якщо складати списки «розумно», то в них можнавключити рідкісні для активної мови дитини слова. Після гри вони з більшою ймовірністю увійдуть в її активний словниковий запас – а це вже розвиток довгострокової пам’яті і мови.

Що ще може привнести дорослий в цю гру, щоб зробити її ще більш розвиваючою?

  • Розвиток логіки мислення і мовлення. Ми вже згадували «узагальнююче слово» для списку предметів. Щоб дитина його засвоїла – потрібно вживати його в процесі гри. Наприклад: «Що ти знайшов? Це посуд? Так, це посуд ».
  • Предмети в списку для пошуку можуть і не належати до одного класу. Наприклад, ми можемо шукати взуття та одяг. Тоді під час пошуку можна задавати дитині питання «Що ти знайшов? Взуття чи одяг? »- І малюк поступово навчиться відрізняти одне від іншого. Це формування операції класифікації, також відповідає за розвиток мислення.
  • Дорослий може підказувати малюкові за допомогою навідних запитань: «А ти перевіряв в шафі? А що у нас знаходиться між диваном і кріслом? ». По-перше, тут засвоюються просторові зв’язки (над, під, між і т.п.)По-друге, навідні запитання – тільки підказки, рішення дитина знаходить самостійно. А це ще і розвиток впевненості в собі!
    Іноді можна «пожартувати над малюком» – це допоможе йому розвинути увагу: «Ти знайшов каструлю. Це меблі, так? Ні? А точно! Як же я не здогадався! Це тварина? Що, знову ні? Тоді що ж це таке?». Такі «пустощі» смішать малюків, а значить, допомагають сприйняти гру як більш цікаву і краще запам’ятати слова і фрази, пов’язані з нею.
  • Під час гри можна питати: «Дивись, квітка! А квітка є в списку? ». Цезмусить дитину згадувати, що є в списку, а чого немає.
  • Після гри попросіть дитину перерахувати, які предмети ви знайшли, а які ні.
  • Якщо використовувати для пошуку список зі звуків, форм, смаків, видів поверхонь, то пошук «предметів» розвине в дитині слухову, тактильну, смакову увагу і сприйняття.
  • Для гри в «Полювання» можна використовувати деталізовані ілюстрації типу знаменитих «віммельбухів» – книг з безліччю дрібних деталей і сюжетних малюнків. Такий пошук, звичайно, розвине зорову увагу дитини.
  • Якщо дитині складно щось знайти – звужуйте зону пошуку, просіть її пошукати «від сих до сих». Це допоможе «не розпорошувати увагу» і бути уважним до деталей.
  • Для Формування навичок читання можна скласти список літер чи слів, які потрібно буде знайти на сторінці книги. Список можна складати зі слів, які дитині потрібно підучити.
  • Формування навичок рахування. Дитину можна попросити порахувати, скільки предметів вона знайшла і скільки залишилося. Порівняти, чого більше: предметів, яких залишилося знайти, або тих, які вже знайдені.

Таким чином, «пошук скарбів» за списком може виявитися справжнісіньким розвиваючим заняттям для малюків різної вікової категорії.

 

  1. Підтримуйте свій ресурс.Насправді батьки легко можуть взаємодіяти зі своїми дітьми. І тут головне зрозуміти, що в період ізоляції не всі ваші дії повинні мати якийсь сенс, необхідно навчитись отримувати задоволення від процесу, а не від результату. Дозвольте собі робити щось без конкретної цілі. Спробуйте зрозуміти, що наповнить ваш ресурс – перегляд фільмів, рукоділля, читання книг, онлайн-навчання, спорт вдома і ін.

Ще один важливий момент стосовно внутрішнього ресурсу – не плануйте далеко наперед, не ставте конкретних планів, щоб не розчаровуватися у випадку іх нереалізації.

Здоров’я всім і пам’ятайте – карантин скоро скінчиться!

 

психолог Центру СПР Світлана Краснощок

(за матеріалами інтернет ресурсу та суміжних фахівців)

автор: Інформаційна служба

Бер 17

ШАНОВНІ НАШІ ДРУЗІ, ВІДВІДУВАЧІ!

Враховуючи тимчасову неможливість зустрітись особисто у нашому центрі команда фахівців ВІДКРИТОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ “OPEN HUB” пропонує вам з користю провести вільний час використовуючи базу фільмотеки нашого маленького кінозалу (завантаження через YouTube) :

«Фільми про війну на сході України»

В
· Д/ф «Війна на нульовому кілометрі»
Г
Д
· Д/ф «Дебальцево»
· Х/ф «Донбас»
І
К
· Х/ф «Кіборги»
· Д/ф «Край землі:Зона АТО»
М
· Д/ф «Міф» (фільм про В.Сліпака)
Н
П
Р
С
· Д/ф «Синдром війни. Я повернувся»

КОРОТКИЙ АНОНС❤️

«Війна за свій рахунок»

Тривалість фільму – 33 хвилини.
Фільм — історія творення нової української армії.
У серпні 2014 року режисер Леонід Кантер пішов добровольцем у 2-й батальйон Національної гвардії України. Його друг режисер Іван Ясній умовив взяти із собою камеру та знімати фільм, що згодом назвали «Війна за свій рахунок».
Події стрічки відбуваються на передовій та в таборі підготовки Національної гвардії.
Назва фільму з’явилася тоді, коли з’ясувалося, що держава не надає добровольцям, що йдуть до Національної гвардії, нічого, окрім парадної форми та автомата Калашнікова. Все екіпірування перед виїздом на передову солдатам доводилося купувати за власний рахунок.
📷

“Війна на нульовому кілометрі”

– документальна стрічка “Війна на нульовому кілометрі”.
Тривалість фільму – 42 хвилини.
Фільм розповідає історії прикордонників, які у травні-вересні 2014 року у складі підрозділів Державної прикордонної служби України героїчно відстоювали територіальну цілісність нашої держави. Вони першими відчули на собі, що таке військове вторгнення. Зокрема, в районі пунктів пропуску “Ізварине” та “Довжанський” прикордонники та військові ЗСУ опинилися у ворожому кільці та 21 день перебували майже в повному оточенні. З території Російської Федерації, поступово збільшуючи калібр і потужність зброї, велися постійні обстріли артилерією противника.
📷

«Війна химер»

український документальний фільм 2017 року, знятий Анастасією та Марією Старожицькими.
Тривалість фільму – 94 хвилини.
Це особиста історія про війну, кохання та смерть, зафільмована її безпосередніми учасниками.
Прем’єра стрічки відбулася 25 березня 2017 року на фестивалі документального кіно з прав людини Docudays UA. У липні 2017-го фільм брав участь в конкурсній програмі європейських документальних фільмів на 8-му Одеському міжнародному кінофестивалі. Стрічка отримала Гран-прі Рівненського міжнародного кінофестивалю-2017.
У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на кінопремію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою». У березні 2018-го увійшла у шорт-лист головної національної кінопремії «Золота дзиґа».
«Доки ми створювали цей фільм, фільм створював нас. Тому в певний час довелося стати його персонажами і з’явитися у ньому. „Війна химер“ — це досвід нашого життя останніх трьох років. Те, чим ми дихали, чому раділи, що дратувало, через що сумували.— А. Старожицька.
📷

«Гвардія»

український військово-драматичний мінісеріал.
Серіал налічує 6 серій, тривалістю 45 хвилин.
Події серіалу починаються під час Євромайдану, де герої опинилися по різні боки барикад: один — офіцер внутрішніх військ, інші — протестувальники, а коли почалась російська інтервенція в Україну, колишні противники опинилися в Нацгвардії. Різна, а подекуди конфліктна молодь має пройти школу справжнього бійця. Чи зможуть кадрові військові та новобранці, які ще вчора були «ворогами», стати єдиною командою, здатною захистити свою країну?
📷

«Дебальцеве»

документальний фільм про одну з найжорстокіших битв за весь час антитерористичної операції, яка відбулася в 2015 році.
Тривалість фільму – 48 хвилин.
У фільмі розкриті маловідомі деталі і свідчення учасників бойових дій. Жорстока битва, яка розгорнулася на початку 2015-го року та завершилася 18-19 лютого, коли українськими військами було залишено оточений плацдарм. Правда про один з найбільш кровопролитних і суперечливих епізодів війни на Сході. Неймовірні історії подвигів, факти героїзму і зради. Маловідомі деталі та свідчення учасників подій. Неприємна і страшна правда, невигадана історія про сучасних героїв.
“Мета фільму “Дебальцеве” проста: розповісти про те, що відбувалось з різних точок зору. Тому що у кожного був свій горизонт подій. І важливо було показати різні точки зору на те, що відбувалось у Дебальцево, з різних позицій, для того, щоб показати цю комплексну картину. Неможливо робити висновки, якщо ти не уявляєш собі все”,– прокоментував режисер фільму О. Степаненко.
📷

«Добровольці Божої чоти»

Тривалість фільму – 85 хвилин.
Фільм — історія творення нової української армії.
Сюжет фільму. Народ, що повстав, скидає кримінальний уряд і виганяє васалів Російської імперії, але колонізатор кидає проти України війська та захоплює частину території. Президент України підписує угоду про перемир’я та лінію розмежування сторін. За цією угодою, міжнародний аеропорт Донецька опинився за лінією. Але патріоти-добровольці не згодні віддавати його ворогові. 242 дні тривала героїчна оборона, аж врешті під прицільним обстрілом танків будівля аеропорту завалилась.
📷

«Донбас»

Тривалість фільму -121 хвилина.
Світова прем’єра відбулася 9 травня 2018 на Каннському міжнародному фестивалі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру у програмі «Особливий погляд», а також стала фільмом-відкриттям фестивалю. Кінострічка оповідає про події на сході України, про життя на окупованих територіях Донбасу, де розмиваються межі між правдою і брехнею, руйнуються соціальні інститути.
Фільм складається з низки епізодів, у яких засобами ігрового кіно відтворені справжні історії, що трапилися на окупованих територіях сходу України. Кілька героїв пов’язують епізоди між собою і передають одне одному, немов естафетну паличку, увагу глядачів.
📷

«Іловайськ 2014. Батальйон Донбас»

Тривалість фільму-120 хвилин.
«Іловайськ 2014. Батальйон Донбас» – вражаюча історія про страшні події серпня 2014 року. Герої фільму шукають спосіб вибратися з оточення, повністю відрізані від своїх. Вони не знають новин, не мають повної картини ситуації, але продовжують боротися.
Головний герой стрічки – Тарас Костанчук – зіграв самого себе, а також виступив продюсером фільму. В основі сюжету лежить його реальна історія, почуття та страхи. Крім Костанчука, у фільмі знімалися десятки справжніх бійців батальйону «Донбас», які були учасниками боїв за Іловайськ. Режисер фільму Іван Тимченко показав незламну віру наших добровольців, їхню готовність віддати життя за свою країну.
📷

«Кіборги. Герої не вмирають»

Тривалість фільму – 110 хвилин.
«Цей фільм побудований на документальному факті про захист нашої Батьківщини. І власне «кіборгами» цих людей назвав ворог за те, що вони не здаються, мужньо захищають свою землю, своїх дітей, свої родини – і все те, що дороге їм», – сказав Ахтем Сеітаблаєв. Він наголосив, що насправді ця стрічка не так про війну, як про мир. «Цей фільм побудований на реальних спогадах реальних людей, – тих, хто у 2014 році захищали Україну в Донецькому аеропорту. Але цей фільм не про війну. Цей фільм про мир, який народжується всередині цієї війни. Тому так багато розмов наших героїв про те, якою вони бачать у майбутньому свою країну», – зазначив режисер.
📷

«Край землі»

– це циклдокументальних кінофільмів з передової документаліста Крістіана Жерегі.
Тривалість новели – 38 хвилин.
Автор стрічки зображує життя на лінії фронту військових з батальйонів Правий Сектор, Айдар, Донбас, Азов, батальйонів ЗСУ та Національної Гвардії України.
Зйомки фільму проходили в перебігу 2014 року на лінії фронту у Слов’янську, Маріуполі, Донецькій і Луганській областях. Автор фільму провів більше 5 місяців на фронті, щоб зняти історії про життя українських військових-добровольців учасників АТО.
“Фільм “Край Землі” – це діалог про життя, про смерть, про прагненнях і надії, про майбутнє країни, знятий на передній лінії фронту. Це історії про долю добровольців, про мотиви, які привели їх на фронт, про їхнє минуле, сьогодення і майбутнє”,- зазначив К.Жерегі.
📷

«Міф»

-український документальний фільм 2018 року, який зняли режисери Леонід Кантер та Іван Ясній.
Тривалість фільму – 63 хвилини.
Стрічка розповідає про життя українця Василя Сліпака, Героя України, кавалера орденів «За мужність» І ст. та «Золота Зірка», всесвітньо відомого оперного співака, соліста Паризької національної опери, який покинув велику сцену, аби стати воїном і віддав життя, захищаючи Україну під час російсько-української війни на Сході України.
Сюжетна лінія фільму побудована у вигляді етапів життя Василя Сліпака. Про кожний з них згадують його друзі, побратими, викладачі, рідні, кохана жінка.
Розповідається у стрічці і про творчість Василя Сліпака в Парижі, що супроводжується уривками з його оперних партій.
У стрічці також наголошується, що Василь Сліпак був патріотом України, який через все своє життя проніс любов до неї та терпіти не міг несправедливість і боровся проти неї.
📷

«Моя війна. Два життя Василя Сліпака»

— фільм Леоніда Канфера у багатосерійному документальному проекті у форматі історичного розслідування.
Тривалість фільму 110 хвилин.
У центрі — історія Василя Сліпака, всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України, кавалера ордена «За мужність» І ст., Героя України, кавалера ордена «Золота Зірка».
Фільм розповідає унікальну історію перетворення звичайного хлопця із львівської околиці, що виріс із радянських «хрущовок» і радянських гасел в оперну зірку. У той же час це — історія ще одного перевтілення: молодого талановитого музиканта європейської величини — у «Міфа» – українського патріота, який добровільно відправився на війну на Донбас.
📷

«На передовій. Військові начерки»

— український документальний фільм про військові події на Сході України. Фільм складений з декількох коротких частин
Тривалість фільму – 57 хвилин.
Це фільм про війну на Сході Україну, неприкрашену та з провока-ційними шокуючими відеокадрами.
«На передовій» – спеціальний проект відомого телеканалу про хід і особливості проведення Антитерористичної операції на Донбасі. Знімальна група кілька днів поспіль була на першій лінії фронту українських силовиків проти терористів. «На передовій» – це публіцистичний нарис про війну на Сході України, мужність бійців АТО, їхнє бойове братерство і взаємовиручку. У фільмі докладно викладено складові операції військових і спецслужб проти терористичних організацій, а також російських найманців та інструкторів. Е Ексклюзивні зйомки, у тому числі безпосередньо під обстрілом бойовиків, розповіді учасників, свідчення з перших вуст, вражаючі деталі та зворушливі емоції – у героїчному проекті «На передовій».
📷

«Позивний „Бандерас“»

український військовий детективний фільм режисера Зази Буадзе.
Тривалість фільму – 113 хвилин.
Сценарій стрічки, написаний на основі щоденника нацгвардійця Сергія Башкова з позивним «Індіанець» та розповіді воїнів АТО. Перед початком зйомок режисер зробив інтерв’ю з більш як сотнею бійців, що воювали на сході України у різних місцях та підрозділах.
Події у фільмі розгортаються восени 2014 року в зоні АТО. Група контррозвідників на чолі з досвідченим капітаном Антоном Саєнком (позивний «Бандерас») намагається запобігти диверсії та знешкодити російського підривника Ходока. Завдання ускладнюється тим, що події відбуваються біля рідного села Бандераса, яке він давно залишив. Місцеві жителі ставляться до нього як до зрадника, а до українських військових – як до ворожої сили. Коли завдання майже виконане, диверсант тікає разом із заручниками. Відлік часу пішов на хвилини, а під загрозою відтепер не тільки односельчани, але й кохана жінка “Бандераса”.
📷

«Рейд. Сила нескорених»

український документальний телефільм, знятий «Військовим телебаченням України» в співробітництві з Film.ua.
Тривалість фільму – 60 хвилин.
Стрічка розповідає про події наприкінці серпня — початку вересня 2014 року, коли українські десантники на сході України за 24 дні здійснили чотирьохсоткілометровий бойовий марш у тилу терористичних організацій для тотальної ізоляції зони конфлікту та зупинення їх військового забезпечення з боку Російської Федерації. Під час військової операції було врятовано три тисячі людей.
«Ми починаємо фільм із цього рейду, який дозволив українській армії звільняти території. Після цього були вже інші рейдові операції, які допомогли зупинити наступ ворога, що планувався за двома напрямками — на Маріуполь і Харків, і змусили ворога сісти за стіл переговорів, внаслідок чого було укладене Мінське перемир’я», — розповів Олексій Макухін.
📷

«Синдром війни. Я повернувся»

– український документальний фільм режисера – документаліста Сніжани Потапчук, яка була очевидицею бойових дій на сході України у 2014 році.
Тривалість фільму – 49 хвилин.
У стрічці йдеться про складність діалогу між суспільством та ветеранами бойових дій.
Головними героями якого є оборонець Донецького аеропорту, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Кирило Недря та військовий медик, який урятував життя 600 військовим, Роман Бабич. Обидва — нагороджені орденом «Народний Герой України». Вони розповідають про власний досвід адаптації до мирного життя після війни. «Ми спробуємо зрозуміти психічний стан хлопців, які повертаються з фронту до мирного життя. У нас досі не існує бази обліку всіх ветеранів війни, щоб проводити обстеження. Держава має тримати це на контролі», — сказала режисерка.
❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️
☝️☝️ Психолог нашого центру Світлана Краснощок обіцяє поповнювати базу фільмотеки.
Дякуємо!!!

 

автор: Інформаційна служба

Бер 07

Ветеран війни на Сході, психолог Бородянського центру СПР, консультант і координатор груп самодопомоги Олександ Алієв та Валерій Ліщук – працюють з ветеранами та їх родинами. Результат їх праці – вудка, а не рибина!

Програма СЕТА – це програма психологічної підтримки людей, які зазнали наслідків військового конфлікту в Україні та переживають сильний стрес. Наслідки цього стресу можуть проявлятися в неприємних спогадах про минулі події, що супроводжується тривогою, занепокоєнням, почуттям смутку і самотності. Все це заважає людині в її повсякденному житті, може призводити до зловживання алкоголем, депресії, конфліктів з оточуючими – на роботі, вдома. Дана програма розроблена спеціально для вирішення цих проблем і в більшості випадків призводить до швидкого поліпшення стану без використання медикаментів або необхідності звертатися до психіатра. В першу чергу, вона спрямована на ветеранів АТО і переселенців зі сходу України.

СЕТА розроблена в рамках когнітивно-поведінкового підходу групою з прикладних досліджень психічного здоров’я університету Джонса Гопкінса (the JHU Applied Mental Health Research Group (AMHR)) і була успішно реалізована в різних країнах. В Україні СЕТА реалізовується проектною групою Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА (Національний університет Києво-Могилянська Академія) за фінансової підтримки фонду жертв тортут USAID’s Victims of Torture Fund.

Дана програма  корисна тим людям, які помічають у себе наслідки пережитого стресу, наприклад:

  • сварки і непорозуміння в родині
  • проблеми зі сном і здоров’ям, що виникли після пережитих подій
  • відчуття непотрібності, самотності
  • бажання повернутися на війну або страх, що війна прийде сюди
  • непоодинокі спогади про пережите
  • неконтрольована агресія
  • відчуття, що навколо одні вороги
  • болісна реакція на байдужість суспільства
  • байдужість до всього, що відбувається; заглибленість у власні думки і переживання
  • відсутність надії і радості, постійне почуття тривоги
  • неспроможність планувати майбутнє; страх майбутнього і невизначеності
  • труднощі з пошуком себе і організацією власного життя після пережитого
  • небажання робити будь-що (навіть доглядати за собою, домом, тощо).

Все це заважає людині у повсякденному житті, ускладнює професійну діяльність і стосунки в сім’ї. Ці наслідки також можуть призводити до зловживання алкоголем, депресії, конфліктів з оточуючими: як на роботі, так і вдома. Програма психологічної допомоги СЕТА розроблена спеціально для вирішення цих проблем і в більшості випадків призводить до швидкого поліпшення стану без використання медикаментів або необхідності звертатися до психіатра. Ця програма заснована на принципах консультативної допомоги. Вона не передбачає ніяких медичних діагнозів, і це не психіатричне лікування. Це програма допомоги для людей, які в силу життєвих обставин перебували в складних, екстремальних умовах.

Участь в програмі добровільна та анонімна. Участь у програмі -НЕПРОСТИЙ КРОК …..

УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ: СПОДІВАННЯ -ПІЗНАННЯ – НАДІЯ – ДІЯ!

ЩАСЛИВОЇ ДОРОГИ ДО УСПІХУ!ДОРОГУ ДОЛАЄ ТОЙ ХТО ЙДЕ!

автор: Інформаційна служба


Назад