Ще на початкових етапах взаємодії з учасниками АТО була очевидною ситуація щодо необхідності створення програм підтримки родини воїна – його батьків, дружини та дітей.

Осінній сезон 2019 року розпочинає волонтерка, дружина учасника АТО , людина яка однією з перших підняла тему організації допомоги дружинам учасників АТО – Любов Алієва. Щиро вітаємо Вас, пані Люба, у нашому Центрі!

Одним із основних здобутків є впровадження програм Всеукраїнської Школи Самодопомоги у життя громади нашого району.

Метою створення групи самодопомоги для дружин учасників АТО/ООС є їх підтримка, створення для них захищеного дружнього кола у не простій їх місії збереження миру і злагоди в сім’ях наших воїнів, запобігання розлученням та конфліктам. Жінки часто переживають вторинну травму, що є наслідком впливу травми чоловіка на життя сім’ї. Більше того, симптоми бойової травми починають виявлятися і в дружин.
Для збереження атмосфери відкритості і довіри, на групи запрошуються виключно дружини та матері учасників АТО (ті, що чекають захисника з фронту, і ті, що разом з ветераном проходять його адаптацію до мирного життя).
Коли дружина приходить на групу з питаннями, на які хоче знайти відповіді, а також з певним набутим досвідом виходу з тієї чи іншої ситуації і бачить, що вона не одна в таких обставинах, чує про приклади вирішення тих чи інших питань, у неї кріпне надія, з’являються сили йти далі.
Під час роботи групи з практичним психологом , учасники групи дізнаються, як справитися з власними переживаннями, страхом і емоційною втомою, а також що робити, коли коханий чоловік і батько, син, повертається додому «іншим» внаслідок завданих війною емоційних, психологічних і духовних ран.Немає нічого складнішого, ніж любити солдата, але перемога буде за нами!
Як на фронті, так і в тилу!

Світлана Краснощок, практичний психолог Центру СПР

автор: Інформаційна служба

19 жовтня 2019 року Бородянським районним військовим комісаріатом спільно з партнерами було проведено День бійця Територіальної оборони.

Це свято важливе, адже саме ці чоловіки та жінки, у разі масштабної загрози, захищатимуть наші домівки від ворога та забезпечуватимуть безпеку нашого району.

На підрозділи територіальної оборони покладаються завдання з організації охорони органів державної влади, місцевого самоврядування, важливих об’єктів та комунікацій, боротьби з диверсійно-розвідувальними силами противника, у тому числі – розгортання та несення служби на блокпостах. Це свято мужніх, сильних духом, хоробрих і сміливих, вірних патріотів рідної землі!

Підрозділ ТрО Бородянського району урочисто пройшов маршем. Також були запрошені учасники бойових дій, яким було вручено почесні нагороди за участь в антитерористичній операції.

Після урочистої частини заходу, всі присутні мали можливість спробувати себе на майстер-класах з:
– надання першої медичної допомоги;
– туристичних смугах перешкод;
– пожежної та хімічної безпеки;
– техніки розбирання та збирання АК-74;
– гуртку авіамоделістів.

Всі в дружній атмосфері, отримавши потрібні навички і перебуваючи у піднесеному стані, провели день у спілкуванні з членами підрозділу териториальної оборони Бородянського району.

Смачним кулішем та гарячими напоями всіх присутніх частувала Бородянська селищна рада.

Бородянський РВК щиро дякує партнерам проведення даного заходу:
-Бородянській селищній раді;
– Бородянському центру соціально-психологічної реабілітації населення;
– Бородянському центру дитячої та юнацької творчості;
– Бородянському РВ ГУ ДСНС України в Київській області;
– Бородянському РВ національної поліції;
– Відділу культури національностей та релігій Бородягської РДА;
– Відділу освіти Бородянської СОТГ.

З вдячністю прийняли відзнаку від наших партнерів

автор: Інформаційна служба

 Психологічна гармонія через фізичну культуру 

для учасників бойових дій та родин

Допомога учасникам бойових дій та їх сім’ям – пріоритетне завдання сьогодні для українського суспільства. Особливо гостро постає питання фізичної та психологічної реабілітації бійців.

В нашому Центрі для бійців та їх родин створені умови для відпочинку, відновлення сили та здоров’я, а також можливість поспілкуватися з друзями, однодумцями. Оскільки це дуже важливо для людей, які на власні очі бачили війну, боролися за власне життя і за нашу Україну і, у багатьох випадках, фізичні та психологічні рани кровоточать і донині.

Чим довше воїн перебував  у зоні військових дій, тим гостріше у нього виражається посттравматичний синдром. Якщо приступити до реабілітації вчасно і забезпечити комплексний соціально-психологічний підхід, то можна зупинити  розвиток цього синдрому. Пройти, хоча б мінімальну реабілітацію бійців та їх родин, ми пропонуємо в оздоровчому комплексі Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації. 

Програма оздоровчого комплексу направлена на фізичне оздоровлення, соціально-психологічну підтримку бійців, профілактику захворювань, відновлення сил та енергії, релаксацію, а також прояснення свідомості, перебудова психіки та підйом духу, підвищення життєвого тонусу, відновлення емоційної рівноваги – через регулярні заняття фізичними вправами, доступними оздоровчими процедурами та взаємодію з фахівцями психологічної служби.

Важливим компонентом у зміцненні результату є продовження співпраці у групах самодопомоги відкритого та закритого типу.

Приємним доповненням до діяльності оздоровчого комплексу є батьківська турбота представників ветеранського клубу “Полуднева світлиця”.

Традицією стало для учасників «Полудневої світлиці» збирати різнотрав’я протягом весняно-літнього періоду для забезпечення фіто-бару в оздоровчому комплексі.

Ось і на зимовий сезон 2019-2010 років вже заготовлені запашні трави.

Смачний та корисний чай має  неабиякий релаксаційний ефект в кінці кожного заняття.

Ці  зустрічі є плавним завершенням занять в оздоровчому комплексі.

Запрошуємо на оздоровчі заняття всією сім’єю учасників АТО/ООС, ветеранів.

Послуги, як завжди, безкоштовні.

автор: Інформаційна служба

На посаду очільниці Мінвету Оксану Коляду висунув ветеранський рух. Це і зрозуміло, адже Коляда проходила службу в МВС та в ЗСУ, очолювала управління комунікації і преси Міністерства оборони, протягом трьох місяців 2017 року була заступницею командувача АТО. Допомагала створювати Міністерство у справах ветеранів, де зрештою стала заступницею міністерки Ірини Фріз. Але якщо Коляда має стратегію щодо покращення ситуації з ветеранами, то з переселенцями ніколи не працювала. В інтерв’ю LB.ua новопризначена міністерка розмірковує про труднощі об’єднання в одне міністерство двох категорій людей, які бачили війну з різних боків, та розповідає про першочергові плани.

Ви були однією з ініціаторок створення Міністерства у справах ветеранів. Що вважаєте найбільшими досягненнями відомства, яке пропрацювало 9 місяців?

Найбільше досягнення – якісна комунікація з ветеранською спільнотою. Нам вдалося ефективно співпрацювати з Радою ветеранів, до якої входять представники 15 областей України. Ми створили за новим форматом Громадську раду, яку обирали шляхом електронного голосування.

Перемогою також є підготовка нормативної бази, прийняття закону і постанови про Єдиний державний реєстр ветеранів. Без цього ми не зможемо розуміти, хто наш клієнт. Сподіваюся, у 2020 році почнемо створення е-ветеран (електронного кабінету, – ред.) на базі Єдиного реєстру. Розробка концепту і запуск чотирьох ветеранських просторів в областях – це достатньо потужний і серйозний інструмент реінтеграції ветеранів у громаду; місце, де можна отримати психологічний супровід родини, консультації щодо відкриття власної справи. Сподіваюся, що ми масштабуємо проект на всі регіони.

Достатньо успішною була робота міжвідомчої групи МОЗу і Мінвету, під час якої відпрацювали окремий пакет медичних послуг для ветеранів. Ми дійшли висновку, що люди, які були на війні, мають специфічні захворювання – це стосується як фізичного, так і ментального здоров’я. Тож разом з МОЗом створюємо Центр захисту психологічного здоров’я ветеранів у Пущі Водиці. На його базі за сприяння міжнародних партнерів плануємо запустити тренінговий центр, аби готувати там спеціалістів, які надають сервіси ветеранам – соціальних працівників, лікарів, співробітників ветеранського простору.

Ми розробили державну програму про забезпечення житлом. Ветерани достатньо молоді люди, готові самі собі купити житло.

Це все ж, мабуть, винятки. Навряд чи багато ветеранів можуть собі дозволити квартири.

Справді не всі. Є достатньо успішний досвід в Житомирі, де ветерани об’єдналися у будівельний кооператив. Вони вклали у будівництво 50% від його вартості.

Які перспективи того, що вам вдасться отримати від Мінфіну гроші на програму забезпечення житлом?

Наше завдання – показувати Міністерству фінансів, що у нас є два шляхи. Війна в Афганістані закінчилася для СРСР 1989 року. 160 тисяч українців взяли у ній участь. Ми цього року виділили з державного бюджету 200 мільйон гривень на забезпечення їх житлом. Пройшло 30 років, а досі величезні суми витрачаються на закупівлю квартир. Тож виникає питання: чи не вигідніше стимулювати ветеранів заробити на житло (допомогти відкрити власну справу, дати можливість отримати іншу освіту, безвідсотковий кредит), аніж чекати на безкоштовну квартиру?

Наприклад, «Держмолодьжитло» покриває лише 10% від усіх потреб. Ми готові доводити Мінфіну і Кабміну, що для них вигідно фінансувати повністю цю програму. Якщо ветерани матимуть власне житло і роботу, то вони будуть приносити гроші у бюджет, а не 30 років тільки брати з нього.

У зв’язку з об’єднанням міністерств, чи не думали ви створити єдиний реєстр для ветеранів і переселенців?

У Мінсоцполітики є реєстр ВПО. Не знаю, наскільки він інформативний, але дає уявлення про кількість внутрішньо переміщених осіб. Правда, зовсім незрозуміло, скільки з них проживають на контрольованій території, а скільки – на непідконтрольній. Є проблема з прив’язкою отримання певних пільг до довідки про внутрішньо переміщену особу, що змушує людей постійно їздити через лінію зіткнення. Ми обговорювали це питання з новою міністеркою соцполітики Юлією Соколовською, яка також планує з міжнародними партнерами запускати е-social. Доцільно, мабуть, у єдиній базі мати свої підкатегорії.

У травні Кабмін передав Мінвету кошти Мінсоцполітики за трьома бюджетними програмами. Чи були використані ці гроші?

Вони використовуються, зокрема, на громадські організації. Нам треба розвивати проектну роботу. За таким принципом працює Ізраїль. Я знайома з роботою ізраїльської «Коаліції травми» – асоціації понад 40 недержавних організацій, які надають різні послуги ветеранам.

Ми також перебрали від Мінсоцу програму психологічної реабілітації, соціальної адаптації, санаторно-курортного лікування. Ці напрямки профінансовано на 39% від загальної потреби. З 1 січня ми будемо мати програму компенсації за житло.

Для нас головне – змінити формат. Підхід до реабілітації має бути комплексним. Маємо приклад Національної гвардії, яка здійснює декомпресію. Після виходу з зони бойових дій військових розміщують у реабілітаційному центрі, де надають першу психологічну допомогу, визначають фізичний стан, роблять моральну розгрузку і тільки після цього – відпускають додому чи до місць постійної дислокації. Французи порахували, що, витрачаючи тисячу євро на кожного військового, вони економлять 120 тисяч на лікування наслідків. Нам треба рухатися у цьому напрямку.

Що стосується санаторно-курортного лікування, то там величезні черги. На весь Печерський район Києва у 2019 році виділено шість путівок. Ветеран не може поїхати у санаторій влітку, бо гранична вартість визначена Мінсоцом – 500 гривень на добу, а реальна – 1500 гривень. Який санаторій на це погодиться? З одного боку, ми гарантуємо якусь пільгу ветеранам, з іншого – вона ніяк не підкріплена. Так само й з освітою – ветерану пропонують певний перелік професій, але у нього не питають, що йому цікаво.

Як ви бачите роботу нового Міністерства? Які ваші першочергові плани, задачі?

Першочерговий план – розробити стратегію діяльності уряду на найближчі 5 років, яка має бути презентована наприкінці вересня у Верховній раді. Ми працюємо над своєю частиною.

У Мінветі була Рада ветеранів і Громадська рада. Як ці органи будуть працювати в об’єднаному міністерстві?

Рада ветеранів однозначно залишиться дорадчим органом. З Громадською радою у Мінтоті незрозуміла ситуація, доходить до бійок під час засідань. Сподіваюся, на нашій зустрічі вони битися не будуть. Майбутнє цих рад залежить від обраної ідеології, варіанти – зробити дві ради чи об’єднати в одну.

Міжнародна організація з питань міграції головними проблемами переселенців називала працевлаштування і житло. Як їх вирішити?

Є кілька варіантів вирішення житлового питання – тимчасове житло, можливість пільгового кредитування і надання безкоштовного житла. Поки ми не вивчимо нашого клієнта, ми не зрозуміємо, що йому конкретно треба. Самотньому пенсіонеру може підійти житло соціального характеру типу гуртожитку, яке можливо будувати за допомогою міжнародних партнерів, а молодим сім’ям треба надавати квартири під пільгове кредитування. Дуже важливо, щоб це житло було у районах, де можна працевлаштуватися.

Держава не спромоглася достатньо допомогти переселенцям, адже багато з них повернулися на окуповані території. Як Україні втримати ВПО?

Що стосується і ветеранів, і внутрішньо переміщених осіб – це максимально спрощений механізм отримання ними сервісів – і житла, і працевлаштування, і реінтеграції у громаду, у тому числі через фінансування з місцевих бюджетів. Ми маємо стати для них тими, хто максимально швидко реінтегрує їх до звичайного життя, аби вони просто перестали бути нашими клієнтами.

За матеріалами журналістки

Діани Буцко 

автор: Інформаційна служба

Особливою зупинкою у  маршруті психологічної служби нашого центру, який входить до мережі центрів Міністерства у справах ветеранів України, завжди є 8 відділення обласної клінічної лікарні №2 де на реабілітації та лікуванні перебувають ветерани та учасники АТО. Мобільна психологічна служба, до складу якої входять психолог, юрист, соціальний працівник,  не порушили графік виїзду і у літні місяці, адже сезон відпусток не є, на жаль, сезоном відсутності потреб підлікувати свої душевні рани, тим хто і вдома продовжує жити режимом війни.

Щотижня практичні психологи, соціальні педагоги, юрисконсульт Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації відвідують цей медичний заклад, аби через психологічне та юридичне консультування, індивідуальну і групову роботу, актуальне інформування сприяти бійцям в їх одужанні та скорішому поверненню до мирного життя.

Для успішної реабілітації учасників бойових дій в Київській психоневрологічній лікарні № 2 важливим компонентом є психологічний супровід .

Найчастішим запитом від військовослужбовців під час роботи з психологом є зняття психоемоційного напруження  та проблема з самоконтролем. Дратівливість, підвищена тривожність та некерована агресивність негативно впливають не тільки на учасників АТО, але й на їхнє оточення.

Завдяки психологічній допомозі пацієнти 8 відділення вчаться розуміти і приймати свій психоемоційний стан , а в подальшому контролювати його.

Щоразу після групового заняття бійці залишаються, щоб поспілкуватися з психологом індивідуально. І саме під час індивідуального консультування ветерани відкривають і озвучують ті особисті проблеми, якими складно поділитися під час роботи в групі.

Психологічна служба спрацьовує ефективно у найгарячіших точках проблем і важливу роль у нашій співпраці має завідуюча  8 відділенням даного лікувального закладу – Тетяна Вікторівна Пономаренко.

автор: Інформаційна служба