Тра 16

ІНФОРМАЦІЙНА ЗУСТРІЧ ДЛЯ БІЙЦІВ 4-ї ХВИЛІ АТО

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до ІНФОРМАЦІЙНА ЗУСТРІЧ ДЛЯ БІЙЦІВ 4-ї ХВИЛІ АТО

Щойно демобілізовані учасники четвертої хвилі АТО отримали інформацію про напрямки діяльності та комплекс послуг, які надає бійцям та членам їх родин Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації, під час чергової інформаційної зустрічі.

inf-zustrCZ1

У ході зустрічі, в якій взяли участь представники соціальних служб району, активно обговорювалися питання пільг для учасників АТО, а також можливості оздоровлення як самих бійців так і їх дітей, сприяння у фізичній та психологічній реабілітації, що їх надає Бородянський центр СПР.

Кожен демобілізований отримав відповіді на свої питання та інформаційну продукцію Бородянського ЦСПР із зазначенням контактів, за якими можна зв’язатися із фахівцями Центру практично цілодобово.

автор: Elvira

Тра 14

Благодійна акція: велопробіг в ім’я дитячого здоров’я

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Благодійна акція: велопробіг в ім’я дитячого здоров’я

Бородянський центр СПР як завжди не залишився осторонь громадської ініціативи й активно підтримав проект ‪#‎BIKECHARITYCHALLENGE – благодійний велопробіг з метою збору коштів для потреб Центру реабілітації дитини «Вільний рух», який надає допомогу діткам з усієї України, що мають захворювання опорно-рухового апарату. 

velo1

Не зважаючи на погоду благодійний велопробіг на Бородянщині відбувся. Та й справді, хіба дощ чи вітер спроможні стати на заваді хорошій потрібній справі.

velo5

Тож було приємно бачити поруч у рядах учасників акції представників Бородянської районної ради, Бородянської селищної ради, обласних, районних та селищних депутатів, керівників установ та організацій Бородянщини, делегації шкіл і громадських організацій, пересічних жителів різного віку.

velo6

velo2

Приємно що близько 100 осіб проявили свою небайдужість до дитячих проблем, підтримавши особисто серію благодійних заходів #BIKECHARITYCHALLENGE, організованих Київською обласною радою та Київською обласною державною адміністрацією до Міжнародного Дня захисту дітей.

velo3

 

автор: Elvira

Тра 06

ГСД та програма «12 кроків» – реальний шлях звільнення від алкогольної залежності

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до ГСД та програма «12 кроків» – реальний шлях звільнення від алкогольної залежності

Психолог Бородянського центру СПР,  президент ГО «За життя без шкідливих звичок» Олександр Старовойтенко поділився досвідом застосування програми «12 кроків» –  звільнення від залежностей (алкоголізму) – з учасниками круглого столу, який відбувся у Києво-Святошинському ЦСПР.

a.a1

29 квітня 2016 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся круглий стіл з питань інформування спільноти щодо технології міжнародної програми «12 кроків» із звільнення від залежностей (алкоголізму).
Цей захід став можливим завдяки  другій сесії п’ятої Всеукраїнської Школи самодопомоги, що була організована Бородянським центром СПР під егідою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО за підтримки Ресурсного Центру ГУРТ. Директор Києво-Святошинського ЦСПР Ангеліна Лахтадир, як сертифікована випускниця Школи, докладає багато зусиль, щоб на базі Києво-Святошинського ЦСПР запрацювали групи самодопомоги. Круглий стіл з цієї тематики – перший крок до створення в Боярці  групи з  подолання алкогольної залежності.
У  Бородянському центрі соціально-психологічної реабілітації населення понад 10 років за програмою «12 кроків» працює аналогічна група «Сходинки», що допомогла не одному десятку людей повернутися до свідомого тверезого життя. Олександр Старовойтенко стояв у витоків цієї діяльності і нині на правах експерта надає інформаційну допомогу тим, хто прагне використати відомі міжнародні методики для порятунку тих, хто гостро її потребує.

Директор ЦСПР Ангеліна Миколаївна привітала учасників заходу, окреслила гостроту проблеми та наголосила на актуальності подолання алкогольної залежності серед учасників АТО: на жаль, деякі з воїнів після повернення з зони бойових дій – зустрівши різного роду негаразди – починають зловживати спиртним. Важливим фактором, який допомагає руйнувати сили є і  посттравматичний синдром.
У роботі круглого столу взяли участь ті, хто у своїй діяльності вважають цей напрямок одним із приоритетів у роботи з цією цільовою категорією, а це представники Ради обслуговування анонімних алкоголіків Київського регіону, соціальні працівники Києво-Святошинскьго районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, волонтери, учасники АТО, громадські активісти.
Результатом круглого столу стало створення на базі Києво-Святошинського ЦСПР групи самодопомоги (ГСД) товариства Анонімних Алкоголіків. (Попередній запис за телефоном 098-280-87-77, Василь).
Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення висловив щиру подяку колегам із  Бородянського ЦСПР за допомогу в такій серйозній, актуальній і важливій справі, як створення об’єднання, що реально допомагатиме учасникам АТО повернутися до мирного та здорового способу життя.

автор: Elvira

Тра 05

Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Російська агресія на сході України поставила перед громадянським суспільством та державою чимало складних питань. Одним із таких залишається проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя. У рамках тематичного місяця підтримки української армії РЦ ГУРТ підготував огляд складнощів соціальної інтеграції бійців АТО та ознайомився з думками експертів із цього приводу.

Проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя – це виклик перед українським громадянським суспільством та державою, які виявилися в значній мірі неготовими належним чином забезпечити успішну соціальну інтеграцію бійців АТО. Учасники бойових дій після повернення додому зіштовхуються не тільки з матеріальними проблемами, але й із психологічними. Адаптація військовослужбовців до мирного життя ускладнюється чисельними соціально-психологічними проблемами, а державна система психологічної допомоги військовослужбовцям потребує вдосконалення.

gurt1

Ветеран потребує адаптації, але не за сучасною державною програмою, яка передбачає тільки проходження санаторно-курортного лікування. Уявіть, що купу ветеранів зібрали в одному місці, де їх називають пацієнтами, вони сплять в кімнатах, подібних на палати, а оточує їх медперсонал в халатах. Це не реабілітація, це стимуляція до стигматизації травми», – прокоментував військовий психолог, тренер ГО «ВГО Побратими» Андрій Козінчук.

Проблема психологічної адаптації воїнів ускладнюється негативними стереотипами в українському суспільстві щодо консультацій психологів. Значна частина ветеранів розглядає потребу в психологічній допомозі як ознаку слабкості та вважає, що час усе вилікує. Внаслідок цього ветерани тримають всі проблеми та переживання в собі. Крім того, психологічної допомоги можуть потребувати родини учасників бойових дій, які також знаходяться у стані постійної нервово-психологічної напруги.

«Подолати наслідки психологічних травм не так просто. Саму травму подолати неможливо, проте з нею треба навчитися жити», – зазначив психолог Андрій Козінчук.

Після війни ветеранам важко повернутися в русло мирного життя. Фізичне повернення додому не завжди збігається із психологічним. Участь у бойових діях може призвести до переорієнтації цінностей. У ветеранів часто зустрічається порушення соціальної взаємодії та втрата інтересу до суспільного життя, зниження активності, прагнення до соціальної ізольованості. Внаслідок недостатньої уваги суспільства та держави до проблем ветеранів АТО у військовослужбовців можливе виникнення комплексу жертви та розвиток посттравматичного стресового розладу.

«Повертаючись до мирного життя, перш за все, повертається тіло. Ментально воїн ще перебуває в стані війни. Мається на увазі система цінностей. Уявіть собі, що людина, основним інстинктом якої є виживання, повертається в суспільство, цінностями якого є збагачення, політика, гарний одяг тощо. Для воїна це неважливо, й соціум його не сприймає. Тому ветеранам часто здається, що вони ненормальні. Хоча все, що з ними відбувається, – це адекватні реакції. Від цих «нестиковок» потерпають як самі ветерани, так і близьке оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до такого розвитку подій», – розповів Андрій Козінчук.

gurt2

Разом із тим ветеран АТО, головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, учасник 5-ї Всеукраїнської школи самодопомоги Олександр Алієв відзначив:«Часто людей лякають інформацією про посттравматичний розлад. Я ж бачу приклади посттравматичного зростання, і це відбувається частіше. Але потрібен час на усвідомлення всього, що відбулося. Саме тому необхідна соціально-психологічна адаптація».

Сьогодні громадянське суспільство приділяє значну увагу проблемам адаптації ветеранів АТО до мирного життя. Допомогу в реабілітації воїнів надають волонтерські та громадські організації, які забезпечують інформаційну, матеріальну, психологічну та профорієнтаційну допомогу. Адже ефективні кроки з адаптації ветеранів АТО до мирного життя повинні спрямовуватися не лише на виведення з кризового стану, а й на розвиток нових життєво важливих умінь. Однак у суспільстві також присутнє нерозуміння учасників бойових дій. Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що поняття та методи психологічної реабілітації стосовно вирішення проблем адаптації ветеранів АТО є в значній мірі невірними: «У світовому стандарті є поняття «соціально-психологічна адаптація», а не реабілітація. Бо реабілітація – це відновлення. Ми розуміємо, що ветеран війни таким, як був, вже не стане. І це нормально. Я зі своїми колегами з ВГО «Побратими» створюємо свій концепт адаптації. Це програма «Рівний – рівному». В ній головний – сам ветеран. Програма передбачає інтеграцію в суспільство не зі штучними цінностями, а зі своїми власними – справжніми».

ГУРТ також сприяє адаптації воїнів АТО до мирного життя через розвиток груп самодопомоги, які покликані допомогти українським бійцям. У квітні 2016 року Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації за підтримки Ресурсного центру ГУРТ та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО організував 5-ту Всеукраїнську школи самодопомоги, яка підготувала 17 учасників та учасниць до впровадження цієї технології для підтримки українських бійців, що повертаються із зони АТО, а також інших наших співвітчизників, які постраждали внаслідок російської агресії на сході України.

«Я вважаю групи самодопомоги для учасників АТО дуже ефективними та корисними. Перша хвиля демобілізації відбулася рік тому. З’явилися ветерани з річним досвідом інтеграції в суспільство. Вони готові віддавати свій досвід тим, хто тільки повертається. Між учасниками АТО високий рівень довіри один до одного. Більший, ніж до чиновників та психологів», – зазначив Олександр Алієв.

Лише спільні дії держави та громадянського суспільства спроможні вирішити проблему успішної соціальної інтеграції воїнів АТО. Сприяння адаптації бійців до мирного життя має супроводжуватися комплексом заходів, які повинні включати соціальну, економічну та профорієнтаційну складову. Поєднання всіх цих аспектів допомагатиме успішній соціальній інтеграції українських бійців.

За матеріалами сайту РЦ ГУРТ 

автор: Elvira

Кві 27

Свіча Пам’яті Чорнобиля запалала у селі переселенців

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Свіча Пам’яті Чорнобиля запалала у селі переселенців

Цьогоріч з нагоди 30-х роковин аварії на ЧАЕС свою традиційну Акцію громадської солідарності «Запали Свічу Пам’яті Чорнобильської трагедії» Бородянський центр СПР провів разом із жителями села Новий Корогод, яке з’явилося на мапі України внаслідок великого переселення із 30-кілометрової Зони відчуження.  

N-korogod7

Допомагали Центру “Довір’я” у проведенні Акції молодіжний пісенний колектив із Дружні “Любисток”

У жовтні громада Нового Корогоду відзначатиме 30-річчя свого села. Та вже сьогодні проводиться активна пошукова робота для створення книжки про той такий нині далекий і такий близький серцю кожного евакуйованого у 1986-му жителя – рідний чорнобильський Корогод.

N-korogod1

Радіаційна катастрофа відірвала цих жіночок від рідного краю, коли вони були ще молоді, сповнені життєвих сил і мрій. Минуло 30 років, та для кожної з них це були 10950 днів і ночей болючої туги за втраченою назавжди рідною домівкою, родючою землею, в якій навіки залишилося коріння, що тримало їх рід на Землі…

Діти й онуки, що народилися вже у тих, хто у переддень Великодня дітьми полишав рідний край у міжріччі Прип’яті та Ужа, хочуть більше знати про ту загадкову квітучу й багату місцину, за якою й досі сумують і плачуть старші члени родини. А дорослі просто зобов’язані зберегти й передати нащадкам усе-усе, що трепетно схороняють у своїй душі і старих валізах, пов’язане із малою батьківщиною – яку так раптово довелося покинути напризволяще.

N-korogod2

Квіти до Чорнобильського пам’ятника покладають сільський голова Ольга Михальова та депутат районної ради, директор Бородянського ЦСПР Людмила Бойко

Тому, певно, під час Акції «Запали Свічу Пам’яті» між усіма присутніми відчувалося таке єднання, що по-особливому щиро лунало кожне пам’ятне слово, значущим був кожний римований рядок, кожна нота пісенної мелодії високо дзвеніла в кришталевій тиші весняного повітря.

N-korogod4

А кожний малесенький вогник лампадок, з якого у підніжжі сільського Чорнобильського пам’ятника поступово утворилася справжня велика Свіча Пам’яті, ніби символізував невгасиму надію на щасливе майбутнє. Вона горить і зігріває кожне серце, що б’ється у грудях жителів мужнього, гордого й надзвичайно людяного села переселенців Новий Корогод. А значить, життя продовжується…

N-korogod5

Головне – не в кількості років. ПАМ’ЯТЬ – пов’язує минуле із теперішнім для того, щоб було майбутнє…

автор: Elvira


Назад Вперед