Тра 17

Соціально-культурне партнерство на розвиток постраждалих громад

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Соціально-культурне партнерство на розвиток постраждалих громад

Про роль співпраці Бородянського центру СПР з мережею сільських бібліотек у справі соціально-психологічної реабілітації населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, через відродження й розвиток місцевих громад розповіла у своїй доповіді учасникам Регіональної форсайт-сесії «Формування екологічного світогляду молодого покоління: назад у майбутнє» директор ЦСПР Людмила БОЙКО.

eko-bibliot1

Приводом обговорити спільні кроки у процесі виховання екологічно свідомої молоді стала сумна дата – 30-ті роковини страшної техногенної катастрофи, яку спричинила аварія на Чорнобильській атомній станції. Бородянська районна централізована бібліотечна система за підтримки управління культури, національностей та релігій Київської ОДА зібрала представників організацій, зацікавлених у формуванні екологічно свідомого, відповідального молодого покоління.

eko-bibliot3

eko-bibliot9

Участь у заході взяли заступник голови Бородянської райдержадміністрації В. Корнієнко, голова Бородянської районної ради Г. Єрко, начальник відділу культури, національностей та релігій РДА Н. Вишинська, директор Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації Л. Бойко, а також запрошені гості  – генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, заслужений працівник культури України А. Гордієнко, вчений-секретар Національної бібліотеки України для дітей Л. Полікарпова, генеральний директор Київської обласної бібліотеки для дітей, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, президент Української асоціації працівників бібліотек для дітей, член колегії управління культури, національностей та релігій Київської ОДА М. Зніщенко  та їх колеги обласного та районного рівнів.

eko-bibliot6

Прикладом плідної співпраці є багаторічна взаємодія із лідерською групою громади села Дружня, де реалізовано не один міжнародний проект соціально-культурного розвитку, де спільними зусиллями відкрито перший на Бородянщині Інформаційно-комп’ютерний громадський центр на базі звичайної сільської бібліотеки.

eko-bibliot5

Форсайт-сесія завершилася символічною акцією: на паперових журавликах, виготовлених дітями-відвідувачами бібліотек, учасники заходу написали свої побажання й відпустили їх у небо за допомогою повітряних кульок.

eko-bibliot4

Акція «Лети, журавлику!» об’єднала усіх учасників і гостей заходу єдиною надією на відродження й розвиток постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи українських територій та формування екологічно свідомого, відповідального, патріотичного молодого покоління.

автор: Інформаційна служба

Тра 16

ІНФОРМАЦІЙНА ЗУСТРІЧ ДЛЯ БІЙЦІВ 4-ї ХВИЛІ АТО

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до ІНФОРМАЦІЙНА ЗУСТРІЧ ДЛЯ БІЙЦІВ 4-ї ХВИЛІ АТО

Щойно демобілізовані учасники четвертої хвилі АТО отримали інформацію про напрямки діяльності та комплекс послуг, які надає бійцям та членам їх родин Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації, під час чергової інформаційної зустрічі.

inf-zustrCZ1

У ході зустрічі, в якій взяли участь представники соціальних служб району, активно обговорювалися питання пільг для учасників АТО, а також можливості оздоровлення як самих бійців так і їх дітей, сприяння у фізичній та психологічній реабілітації, що їх надає Бородянський центр СПР.

Кожен демобілізований отримав відповіді на свої питання та інформаційну продукцію Бородянського ЦСПР із зазначенням контактів, за якими можна зв’язатися із фахівцями Центру практично цілодобово.

автор: Інформаційна служба

Тра 14

Благодійна акція: велопробіг в ім’я дитячого здоров’я

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Благодійна акція: велопробіг в ім’я дитячого здоров’я

Бородянський центр СПР як завжди не залишився осторонь громадської ініціативи й активно підтримав проект ‪#‎BIKECHARITYCHALLENGE – благодійний велопробіг з метою збору коштів для потреб Центру реабілітації дитини «Вільний рух», який надає допомогу діткам з усієї України, що мають захворювання опорно-рухового апарату. 

velo1

Не зважаючи на погоду благодійний велопробіг на Бородянщині відбувся. Та й справді, хіба дощ чи вітер спроможні стати на заваді хорошій потрібній справі.

velo5

Тож було приємно бачити поруч у рядах учасників акції представників Бородянської районної ради, Бородянської селищної ради, обласних, районних та селищних депутатів, керівників установ та організацій Бородянщини, делегації шкіл і громадських організацій, пересічних жителів різного віку.

velo6

velo2

Приємно що близько 100 осіб проявили свою небайдужість до дитячих проблем, підтримавши особисто серію благодійних заходів #BIKECHARITYCHALLENGE, організованих Київською обласною радою та Київською обласною державною адміністрацією до Міжнародного Дня захисту дітей.

velo3

 

автор: Інформаційна служба

Тра 06

ГСД та програма «12 кроків» – реальний шлях звільнення від алкогольної залежності

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до ГСД та програма «12 кроків» – реальний шлях звільнення від алкогольної залежності

Психолог Бородянського центру СПР,  президент ГО «За життя без шкідливих звичок» Олександр Старовойтенко поділився досвідом застосування програми «12 кроків» –  звільнення від залежностей (алкоголізму) – з учасниками круглого столу, який відбувся у Києво-Святошинському ЦСПР.

a.a1

29 квітня 2016 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся круглий стіл з питань інформування спільноти щодо технології міжнародної програми «12 кроків» із звільнення від залежностей (алкоголізму).
Цей захід став можливим завдяки  другій сесії п’ятої Всеукраїнської Школи самодопомоги, що була організована Бородянським центром СПР під егідою Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО за підтримки Ресурсного Центру ГУРТ. Директор Києво-Святошинського ЦСПР Ангеліна Лахтадир, як сертифікована випускниця Школи, докладає багато зусиль, щоб на базі Києво-Святошинського ЦСПР запрацювали групи самодопомоги. Круглий стіл з цієї тематики – перший крок до створення в Боярці  групи з  подолання алкогольної залежності.
У  Бородянському центрі соціально-психологічної реабілітації населення понад 10 років за програмою «12 кроків» працює аналогічна група «Сходинки», що допомогла не одному десятку людей повернутися до свідомого тверезого життя. Олександр Старовойтенко стояв у витоків цієї діяльності і нині на правах експерта надає інформаційну допомогу тим, хто прагне використати відомі міжнародні методики для порятунку тих, хто гостро її потребує.

Директор ЦСПР Ангеліна Миколаївна привітала учасників заходу, окреслила гостроту проблеми та наголосила на актуальності подолання алкогольної залежності серед учасників АТО: на жаль, деякі з воїнів після повернення з зони бойових дій – зустрівши різного роду негаразди – починають зловживати спиртним. Важливим фактором, який допомагає руйнувати сили є і  посттравматичний синдром.
У роботі круглого столу взяли участь ті, хто у своїй діяльності вважають цей напрямок одним із приоритетів у роботи з цією цільовою категорією, а це представники Ради обслуговування анонімних алкоголіків Київського регіону, соціальні працівники Києво-Святошинскьго районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, волонтери, учасники АТО, громадські активісти.
Результатом круглого столу стало створення на базі Києво-Святошинського ЦСПР групи самодопомоги (ГСД) товариства Анонімних Алкоголіків. (Попередній запис за телефоном 098-280-87-77, Василь).
Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення висловив щиру подяку колегам із  Бородянського ЦСПР за допомогу в такій серйозній, актуальній і важливій справі, як створення об’єднання, що реально допомагатиме учасникам АТО повернутися до мирного та здорового способу життя.

автор: Інформаційна служба

Тра 05

Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Російська агресія на сході України поставила перед громадянським суспільством та державою чимало складних питань. Одним із таких залишається проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя. У рамках тематичного місяця підтримки української армії РЦ ГУРТ підготував огляд складнощів соціальної інтеграції бійців АТО та ознайомився з думками експертів із цього приводу.

Проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя – це виклик перед українським громадянським суспільством та державою, які виявилися в значній мірі неготовими належним чином забезпечити успішну соціальну інтеграцію бійців АТО. Учасники бойових дій після повернення додому зіштовхуються не тільки з матеріальними проблемами, але й із психологічними. Адаптація військовослужбовців до мирного життя ускладнюється чисельними соціально-психологічними проблемами, а державна система психологічної допомоги військовослужбовцям потребує вдосконалення.

gurt1

Ветеран потребує адаптації, але не за сучасною державною програмою, яка передбачає тільки проходження санаторно-курортного лікування. Уявіть, що купу ветеранів зібрали в одному місці, де їх називають пацієнтами, вони сплять в кімнатах, подібних на палати, а оточує їх медперсонал в халатах. Це не реабілітація, це стимуляція до стигматизації травми», – прокоментував військовий психолог, тренер ГО «ВГО Побратими» Андрій Козінчук.

Проблема психологічної адаптації воїнів ускладнюється негативними стереотипами в українському суспільстві щодо консультацій психологів. Значна частина ветеранів розглядає потребу в психологічній допомозі як ознаку слабкості та вважає, що час усе вилікує. Внаслідок цього ветерани тримають всі проблеми та переживання в собі. Крім того, психологічної допомоги можуть потребувати родини учасників бойових дій, які також знаходяться у стані постійної нервово-психологічної напруги.

«Подолати наслідки психологічних травм не так просто. Саму травму подолати неможливо, проте з нею треба навчитися жити», – зазначив психолог Андрій Козінчук.

Після війни ветеранам важко повернутися в русло мирного життя. Фізичне повернення додому не завжди збігається із психологічним. Участь у бойових діях може призвести до переорієнтації цінностей. У ветеранів часто зустрічається порушення соціальної взаємодії та втрата інтересу до суспільного життя, зниження активності, прагнення до соціальної ізольованості. Внаслідок недостатньої уваги суспільства та держави до проблем ветеранів АТО у військовослужбовців можливе виникнення комплексу жертви та розвиток посттравматичного стресового розладу.

«Повертаючись до мирного життя, перш за все, повертається тіло. Ментально воїн ще перебуває в стані війни. Мається на увазі система цінностей. Уявіть собі, що людина, основним інстинктом якої є виживання, повертається в суспільство, цінностями якого є збагачення, політика, гарний одяг тощо. Для воїна це неважливо, й соціум його не сприймає. Тому ветеранам часто здається, що вони ненормальні. Хоча все, що з ними відбувається, – це адекватні реакції. Від цих «нестиковок» потерпають як самі ветерани, так і близьке оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до такого розвитку подій», – розповів Андрій Козінчук.

gurt2

Разом із тим ветеран АТО, головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, учасник 5-ї Всеукраїнської школи самодопомоги Олександр Алієв відзначив:«Часто людей лякають інформацією про посттравматичний розлад. Я ж бачу приклади посттравматичного зростання, і це відбувається частіше. Але потрібен час на усвідомлення всього, що відбулося. Саме тому необхідна соціально-психологічна адаптація».

Сьогодні громадянське суспільство приділяє значну увагу проблемам адаптації ветеранів АТО до мирного життя. Допомогу в реабілітації воїнів надають волонтерські та громадські організації, які забезпечують інформаційну, матеріальну, психологічну та профорієнтаційну допомогу. Адже ефективні кроки з адаптації ветеранів АТО до мирного життя повинні спрямовуватися не лише на виведення з кризового стану, а й на розвиток нових життєво важливих умінь. Однак у суспільстві також присутнє нерозуміння учасників бойових дій. Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що поняття та методи психологічної реабілітації стосовно вирішення проблем адаптації ветеранів АТО є в значній мірі невірними: «У світовому стандарті є поняття «соціально-психологічна адаптація», а не реабілітація. Бо реабілітація – це відновлення. Ми розуміємо, що ветеран війни таким, як був, вже не стане. І це нормально. Я зі своїми колегами з ВГО «Побратими» створюємо свій концепт адаптації. Це програма «Рівний – рівному». В ній головний – сам ветеран. Програма передбачає інтеграцію в суспільство не зі штучними цінностями, а зі своїми власними – справжніми».

ГУРТ також сприяє адаптації воїнів АТО до мирного життя через розвиток груп самодопомоги, які покликані допомогти українським бійцям. У квітні 2016 року Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації за підтримки Ресурсного центру ГУРТ та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО організував 5-ту Всеукраїнську школи самодопомоги, яка підготувала 17 учасників та учасниць до впровадження цієї технології для підтримки українських бійців, що повертаються із зони АТО, а також інших наших співвітчизників, які постраждали внаслідок російської агресії на сході України.

«Я вважаю групи самодопомоги для учасників АТО дуже ефективними та корисними. Перша хвиля демобілізації відбулася рік тому. З’явилися ветерани з річним досвідом інтеграції в суспільство. Вони готові віддавати свій досвід тим, хто тільки повертається. Між учасниками АТО високий рівень довіри один до одного. Більший, ніж до чиновників та психологів», – зазначив Олександр Алієв.

Лише спільні дії держави та громадянського суспільства спроможні вирішити проблему успішної соціальної інтеграції воїнів АТО. Сприяння адаптації бійців до мирного життя має супроводжуватися комплексом заходів, які повинні включати соціальну, економічну та профорієнтаційну складову. Поєднання всіх цих аспектів допомагатиме успішній соціальній інтеграції українських бійців.

За матеріалами сайту РЦ ГУРТ 

автор: Інформаційна служба


Назад Вперед