Тра 05

Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Соціально-психологічна адаптація ветеранів АТО: проблеми й шляхи їх вирішення

Російська агресія на сході України поставила перед громадянським суспільством та державою чимало складних питань. Одним із таких залишається проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя. У рамках тематичного місяця підтримки української армії РЦ ГУРТ підготував огляд складнощів соціальної інтеграції бійців АТО та ознайомився з думками експертів із цього приводу.

Проблема адаптації воїнів АТО до мирного життя – це виклик перед українським громадянським суспільством та державою, які виявилися в значній мірі неготовими належним чином забезпечити успішну соціальну інтеграцію бійців АТО. Учасники бойових дій після повернення додому зіштовхуються не тільки з матеріальними проблемами, але й із психологічними. Адаптація військовослужбовців до мирного життя ускладнюється чисельними соціально-психологічними проблемами, а державна система психологічної допомоги військовослужбовцям потребує вдосконалення.

gurt1

Ветеран потребує адаптації, але не за сучасною державною програмою, яка передбачає тільки проходження санаторно-курортного лікування. Уявіть, що купу ветеранів зібрали в одному місці, де їх називають пацієнтами, вони сплять в кімнатах, подібних на палати, а оточує їх медперсонал в халатах. Це не реабілітація, це стимуляція до стигматизації травми», – прокоментував військовий психолог, тренер ГО «ВГО Побратими» Андрій Козінчук.

Проблема психологічної адаптації воїнів ускладнюється негативними стереотипами в українському суспільстві щодо консультацій психологів. Значна частина ветеранів розглядає потребу в психологічній допомозі як ознаку слабкості та вважає, що час усе вилікує. Внаслідок цього ветерани тримають всі проблеми та переживання в собі. Крім того, психологічної допомоги можуть потребувати родини учасників бойових дій, які також знаходяться у стані постійної нервово-психологічної напруги.

«Подолати наслідки психологічних травм не так просто. Саму травму подолати неможливо, проте з нею треба навчитися жити», – зазначив психолог Андрій Козінчук.

Після війни ветеранам важко повернутися в русло мирного життя. Фізичне повернення додому не завжди збігається із психологічним. Участь у бойових діях може призвести до переорієнтації цінностей. У ветеранів часто зустрічається порушення соціальної взаємодії та втрата інтересу до суспільного життя, зниження активності, прагнення до соціальної ізольованості. Внаслідок недостатньої уваги суспільства та держави до проблем ветеранів АТО у військовослужбовців можливе виникнення комплексу жертви та розвиток посттравматичного стресового розладу.

«Повертаючись до мирного життя, перш за все, повертається тіло. Ментально воїн ще перебуває в стані війни. Мається на увазі система цінностей. Уявіть собі, що людина, основним інстинктом якої є виживання, повертається в суспільство, цінностями якого є збагачення, політика, гарний одяг тощо. Для воїна це неважливо, й соціум його не сприймає. Тому ветеранам часто здається, що вони ненормальні. Хоча все, що з ними відбувається, – це адекватні реакції. Від цих «нестиковок» потерпають як самі ветерани, так і близьке оточення, якщо й ті, й інші не підготовлені до такого розвитку подій», – розповів Андрій Козінчук.

gurt2

Разом із тим ветеран АТО, головний спеціаліст Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, учасник 5-ї Всеукраїнської школи самодопомоги Олександр Алієв відзначив:«Часто людей лякають інформацією про посттравматичний розлад. Я ж бачу приклади посттравматичного зростання, і це відбувається частіше. Але потрібен час на усвідомлення всього, що відбулося. Саме тому необхідна соціально-психологічна адаптація».

Сьогодні громадянське суспільство приділяє значну увагу проблемам адаптації ветеранів АТО до мирного життя. Допомогу в реабілітації воїнів надають волонтерські та громадські організації, які забезпечують інформаційну, матеріальну, психологічну та профорієнтаційну допомогу. Адже ефективні кроки з адаптації ветеранів АТО до мирного життя повинні спрямовуватися не лише на виведення з кризового стану, а й на розвиток нових життєво важливих умінь. Однак у суспільстві також присутнє нерозуміння учасників бойових дій. Військовий психолог Андрій Козінчук вважає, що поняття та методи психологічної реабілітації стосовно вирішення проблем адаптації ветеранів АТО є в значній мірі невірними: «У світовому стандарті є поняття «соціально-психологічна адаптація», а не реабілітація. Бо реабілітація – це відновлення. Ми розуміємо, що ветеран війни таким, як був, вже не стане. І це нормально. Я зі своїми колегами з ВГО «Побратими» створюємо свій концепт адаптації. Це програма «Рівний – рівному». В ній головний – сам ветеран. Програма передбачає інтеграцію в суспільство не зі штучними цінностями, а зі своїми власними – справжніми».

ГУРТ також сприяє адаптації воїнів АТО до мирного життя через розвиток груп самодопомоги, які покликані допомогти українським бійцям. У квітні 2016 року Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації за підтримки Ресурсного центру ГУРТ та Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО організував 5-ту Всеукраїнську школи самодопомоги, яка підготувала 17 учасників та учасниць до впровадження цієї технології для підтримки українських бійців, що повертаються із зони АТО, а також інших наших співвітчизників, які постраждали внаслідок російської агресії на сході України.

«Я вважаю групи самодопомоги для учасників АТО дуже ефективними та корисними. Перша хвиля демобілізації відбулася рік тому. З’явилися ветерани з річним досвідом інтеграції в суспільство. Вони готові віддавати свій досвід тим, хто тільки повертається. Між учасниками АТО високий рівень довіри один до одного. Більший, ніж до чиновників та психологів», – зазначив Олександр Алієв.

Лише спільні дії держави та громадянського суспільства спроможні вирішити проблему успішної соціальної інтеграції воїнів АТО. Сприяння адаптації бійців до мирного життя має супроводжуватися комплексом заходів, які повинні включати соціальну, економічну та профорієнтаційну складову. Поєднання всіх цих аспектів допомагатиме успішній соціальній інтеграції українських бійців.

За матеріалами сайту РЦ ГУРТ 

автор: Інформаційна служба

Кві 27

Свіча Пам’яті Чорнобиля запалала у селі переселенців

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Свіча Пам’яті Чорнобиля запалала у селі переселенців

Цьогоріч з нагоди 30-х роковин аварії на ЧАЕС свою традиційну Акцію громадської солідарності «Запали Свічу Пам’яті Чорнобильської трагедії» Бородянський центр СПР провів разом із жителями села Новий Корогод, яке з’явилося на мапі України внаслідок великого переселення із 30-кілометрової Зони відчуження.  

N-korogod7

Допомагали Центру “Довір’я” у проведенні Акції молодіжний пісенний колектив із Дружні “Любисток”

У жовтні громада Нового Корогоду відзначатиме 30-річчя свого села. Та вже сьогодні проводиться активна пошукова робота для створення книжки про той такий нині далекий і такий близький серцю кожного евакуйованого у 1986-му жителя – рідний чорнобильський Корогод.

N-korogod1

Радіаційна катастрофа відірвала цих жіночок від рідного краю, коли вони були ще молоді, сповнені життєвих сил і мрій. Минуло 30 років, та для кожної з них це були 10950 днів і ночей болючої туги за втраченою назавжди рідною домівкою, родючою землею, в якій навіки залишилося коріння, що тримало їх рід на Землі…

Діти й онуки, що народилися вже у тих, хто у переддень Великодня дітьми полишав рідний край у міжріччі Прип’яті та Ужа, хочуть більше знати про ту загадкову квітучу й багату місцину, за якою й досі сумують і плачуть старші члени родини. А дорослі просто зобов’язані зберегти й передати нащадкам усе-усе, що трепетно схороняють у своїй душі і старих валізах, пов’язане із малою батьківщиною – яку так раптово довелося покинути напризволяще.

N-korogod2

Квіти до Чорнобильського пам’ятника покладають сільський голова Ольга Михальова та депутат районної ради, директор Бородянського ЦСПР Людмила Бойко

Тому, певно, під час Акції «Запали Свічу Пам’яті» між усіма присутніми відчувалося таке єднання, що по-особливому щиро лунало кожне пам’ятне слово, значущим був кожний римований рядок, кожна нота пісенної мелодії високо дзвеніла в кришталевій тиші весняного повітря.

N-korogod4

А кожний малесенький вогник лампадок, з якого у підніжжі сільського Чорнобильського пам’ятника поступово утворилася справжня велика Свіча Пам’яті, ніби символізував невгасиму надію на щасливе майбутнє. Вона горить і зігріває кожне серце, що б’ється у грудях жителів мужнього, гордого й надзвичайно людяного села переселенців Новий Корогод. А значить, життя продовжується…

N-korogod5

Головне – не в кількості років. ПАМ’ЯТЬ – пов’язує минуле із теперішнім для того, щоб було майбутнє…

автор: Інформаційна служба

Кві 26

Чорнобиль – 30 років: НАМ Є ЗАРАДИ ЧОГО ПАМ’ЯТАТИ

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Чорнобиль – 30 років: НАМ Є ЗАРАДИ ЧОГО ПАМ’ЯТАТИ

Бородянський центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи взяв участь у районному Мітингу-реквіємі, приуроченому 30-м роковинам жахливої техногенної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС.

nagorodi1

Людмила БОЙКО, беззмінний директор Бородянського центру СПР, отримує Подяку від Міністерства соціальної політики за особисті заслуги у справі соціально-психологічної реабілітації постраждалого населення  та Грамоту, якою з нагоди 30-річчя Чорнобильської катастрофи колектив Центру був відзначений Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Відзнаки отримали також заступник директора Тетяна СОШКО, практичний психолог, ліквідатор Олександр СТАРОВОЙТЕНКО та керівник Інформаційно-аналітичної служби ЦСПР Ельвіра ЗЛОБІНА.

nagorodi4

Різкі зміни у настрої погоди змусили організаторів провести меморіальний захід у приміщенні, тож усе театралізоване дійство, покликане відродити в серцях присутніх гаму почуттів від жаху, розгубленості й втрати до віри й життєстверджуючої любові – проходило у вестибюлі районного Палацу культури ім. Т.Шевченка. Неймовірна мистецька композиція у виконанні творчих працівників глибоко зачепила серця тих, у кого ті страшні чорнобильські події й досі як кадри документального кіно пробігають перед очима.

nagorodi3

Тож не дивно, що не одна сльоза прокотилася по щоці, доки лунали зворушливі віршовані рядки,  відліковував поштовхи серця у хвилину мовчання різкий Чорнобильський дзвін, крилами сполоханих журавок зринали білі рученята юних танцівниць, плинули попід мозаїкою стелі щирі молитви панахиди…

nagorodi2

Для того, щоб віддати шану і загиблим героям, і тим, які волею Божою сьогодні серед нас, за те, що не роздумуючи своїм тілом закрили Україну і весь світ від радіоактивного катарсису, усі ми зібралися на цей Мітинг-реквієм. Тож кожне ім’я земляків-ліквідаторів, яким у день 30-х роковин Чорнобильської трагедії вручали різноманітні відзнаки, люди зустрічали бурхливими оплесками, вкладаючи у них усю свою вдячність і безмежну повагу.

nagorodi6

Ми пам’ятаємо й будемо пам’ятати беззастережний подвиг героїв-ліквідаторів. Ми пам’ятаємо й не забудемо ніколи, який вразливий світ довкола нас. Тож будемо назавжди вдячні й відповідальні – і матимемо майбутнє для своїх нащадків…

автор: Інформаційна служба

Кві 25

«ВІДЛУННЯ ЗОРІ ПОЛИН»: сум – пам’ять – відродження душі…

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до «ВІДЛУННЯ ЗОРІ ПОЛИН»: сум – пам’ять – відродження душі…

Презентація нової книги поезій і прози Ольги ПИЛИПЧУК, яку вона присвятила Пам’яті Чорнобиля, відбулася одночасно в семи містах України. Проте найбільше пощастило читацькій аудиторії, яка зібралася 22 квітня у великому залі Бородянського центру СПР – адже саме сюди зі своїм творінням і щирим відкритим серцем завітала сама пані автор.

kniga1

Не зважаючи на свій поважний вік і самопочуття, Ольга Андріївна Пилипчук практично всю зустріч провела стоячи перед своїми гостями. Адже до неї прийшли саме ті люди, для яких вона невтомно творить багато років, яким посилає свої думки й почуття через свої книжки, а їх побачило світ уже 37.

kniga9

На неї з цікавістю дивилися допитливі очі старшокласників Бородянської ЗОШ №1, особливо, учасників літературного гуртка.

kniga8

До них приєднався гурт юних талановитих місцевих ліцеїстів. Прибули на творчу зустріч і представники районної бібліотечної мережі.

kniga4

Та головними гостями на цьому заході, який фактично передував сумній 30-й річниці Чорнобильської трагедії, стали герої-ліквідатори з 731-го спеціального батальйону, які серед перших у пам’ятному 1986-му стали на заваді оскаженілому «мирному атому».

kniga6

Працівники Бородянського центру СПР, який протягом 20 років самовіддано займався соціально-психологічною реабілітацією населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, на особисте прохання автора зорганізували цю зустріч і зробили все, аби вона була теплою та зворушливою. Для цього попередньо спільно із районним центром позашкільної роботи було облаштовано тематичну виставку під промовистою назвою «ВІДЛУННЯ ЗОРІ ПОЛИН». А спільно з організаторами школи-учасниці було продумано невеличку літературно-меморіальну композицію в пам’ять про загиблих героїв Чорнобиля.

Усім разом вдалося створити таку атмосферу заходу, що він запам’ятається його гостям та учасникам надовго.

kniga3

На пам’ять про теплу змістовну зустріч Бородянський центр СПР подарував О.А. ПИЛИПЧУК ікону “Чорнобильський Спас”

автор: Інформаційна служба

Кві 22

Сертифікати отримали випускники 5-ї Всеукраїнської Школи самодопомоги

Архів до 21.07.2016 р. Коментарі Вимкнено до Сертифікати отримали випускники 5-ї Всеукраїнської Школи самодопомоги

Сертифікати про закінчення ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ САМОДОПОМОГИ за підписом Голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції отримали учасники АТО, лідери громадських об’єднань учасників АТО та волонтери з міст Слов’янськ, Краматорськ, Авдіївка Донецької області,  працівники територіальних секторів Державної служби у Львівській та Полтавській областях, представники мережі центрів соціально-психологічної реабілітації населення Київщини та Житомирщини.

sertifikat1

Вручаючи документ, що підтверджує готовність випускника П’ятої Всеукраїнської Школи самодопомоги до надання соціально-психологічної допомоги через створення груп самодопомоги (ГСД) серед цільових категорій населення, представник Державної служби Юлія МАЗУР побажала кожному з них повною мірою використовувати набуті протягом навчання знання й навички. Адже на місцях їх підтримки чекають і бійці АТО, і члени їх родин, вимушені переселенці, а подекуди й цілі постраждалі громади.

sertifikat2

Увесь корисний досвід та цікаві напрацювання учасників П’ятої Всеукраїнської Школи самодопомоги, яку Бородянський центр СПР за підтримки Ресурсного Центру Гурт провів під егідою Державної служби, стануть матеріалами для окремого методичний посібника.

sertifikat3

Учасники з легким сумом полишали гостинний Бородянський край, адже тут у таборі “Зміна” – серед великого соснового лісу, який щодня все більш оживав назустріч весні і сонцю, будив до нового навчального дня радісним леметом птахів, а увечері дарував спокій та відпочинок неочікуваними коктейлями ароматів з хвої, свіжої трави, першої черемхи – кожен із них, незалежно від віку, статусу й особливостей характеру, окрім знань і навичок отримав чудовий релакс для душі.

У своїх оціночних листах учасники залишили приємні для організанорів слова й побажання. І майже кожний написав, що з радістю взяв би участь у наступних заїздах Школи самодопомоги. Будемо сподіватися, що всіх нас попереду чекають хороші перспективи і звичайно ж самореалізація на користь тих, заради кого зібралися на 5-й Всеукраїнській Школі самодопомоги ці самовіддані люди із різних куточків України.

автор: Інформаційна служба


Назад Вперед