Лют 15

У стрітеньський день, коли цьогорічна весна показала, що перемагає зиму, сонячні промені упали й на Чорний Тюльпан – пам’ятний меморіал загиблим воїнам-афганцям у середмісті Бородянки. Та ні їх тепло, ні радісний спів пташок, ні піднесені слова про героїзм і військовий обов’язок не здатні оживити мармурову квітку – як не здатні повернути тисячі життів молодих сильних правильних чоловіків. Війна це завжди трагедія для народу…

Біля Чорного Тюльпана відбулися урочистості, присвячені 30-й річниці виводу радянських військ з Афганістану, а отже – завершенню тієї трагічної для багатьох українських сімей війни.

Із сумом і радістю той день – 15 лютого 1989 року – згадував кожний із когорти воїнів-інтернаціоналістів, що прийшли до меморіалу і вишикувалися у одностроях і в цивільному під прапорами України та свого громадського об’єднання.

З особливим, притаманним лише їм достоїнством ці сивочолі, проте ще досить молоді і сильні духом чоловіки й жінки приймали слова шани, відзнаки від влади, унікальні пам’ятні медалі.

Вони свій обов’язок виконали і на війні, і у мирному житті, тож відкрито й чесно дивляться сьогодні в очі своїх побратимів, своїх земляків, своїх дітей, котрих виростили справжніми патріотами. Чимало з них захищають нині цілісність і незалежність України на її східних рубежах. Війна це завжди випробування для особистості…   

У конференц-залі Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації урочистості продовжилися теплою зустріччю. Ветерани афганської війни ділилися спогадами і думками про сьогодення, приймали вітання й самі були щедрими на слова вдячності за турботу та співпрацю.

Почесні грамоти за підтримку і надійне партнерство від Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в Афганістані (воїнів-інтернаціоналістів) Бородянському центру СПР та народному аматорському колективу “Любисток” вручив голова Бородянського районного осередку Олександр Герасименко.

 

автор: Elvira

Коментарі закриті.