Січ 30

У нашому Центрі СПР для громадських потреб є безкоштовний Wi-Fi. Поблизу нього часто гуртуються й проводять багато часу також і діти. Спостереження за тим, що цікавить малечу в Інтернеті, скільки часу вони просто викидають на смітник, наштовхнули на роздуми. 

Маючи цікаву історію свого життя, волонтерства та служіння Батьківщині у рятувальних військах МНС соціальний педагог Максим Мельніченко побачив у цих групках дітей та підлітків великий  резерв для  поповнення груп у Програмі «Школа безпеки».

Максим МЕЛЬНІЧЕНКО, координатор «Школи безпеки»:

«Україна переживає надскладні часи –  йде війна. А чи всі дорослі  замислюються над тим, як сприймають її діти, підлітки? Маю на увазі тих дітей, кому пощастило ніколи не чути вибухів снарядів, не бачити зруйнованого житла, не знати страху війни. Багато наших дітей вважають, що війна це велика онлайн-гра, з якої вони практично не виходять, просиджуючи з планшетом чи смартфоном у зоні дії вай-фаю. Чи є в тому проблема?

Прийнято вважати, що залежність від комп’ютерних ігор шкодить хіба що здоров’ю, заміняючи рухливі ігри впливом моніторів. Однак я вважаю, що в тому числі й через таке віртуальне сприйняття явища війни на початку протистояння на Донбасі й сталося багато прорахунків. Не всі молоді бійці вміли і могли реально оцінювати ризики й небезпеку, не були готові до реальних підступних бойових дій, не у всіх спрацювали елементарні навички  виживання в бойових і польових умовах.

Чи багато є родин сьогодні, де батьки, приміром, навчили  своїх дітей бачити навколо себе оточуючий простір, розуміти його,  розкладати багаття чи ставити намет? Проводячи заняття груп у «Школі безпеки», можу відповідально заявити, що немало дітей у третьому класі не вміють користуватися звичайним годинником, не здатні навіть самостійно зав’язати шнурки на взутті. Я вже не говорю про найпростіший інструмент – сокира, пилка, лом…

На мою думку, патріотизм – як готовність захищати Батьківщину – починається не з присяги в армії, а з родини, яка прикладом дідів і батьків прищепить  це поняття змалечку, дасть елементарні навички безпеки і виживання у реальному житті.

Наш маленький волонтер Діма при опитуванні написав, що мріє стати солдатом. Це відбулося перед організованою зустріччю з військовим комісаром Романом Смольяніновим (на фото). Знайомлячись із Бородянським райвійськкоматом Діма дізнався багато цікавого, чого ніде раніше не міг почути. Виявляється, що армійська машина БРДМ, яку бувалі воїни з повагою називають «Бродяга», це зовсім не той маленький квадратик, що повзає по монітору. Вперше в житті хлопчина взяв у руки справжній автомат АК-74 і був дуже здивований, що ця найпопулярніша у комп’ютерних іграх зброя набагато важча ніж ноутбук. А після розбірки-збірки автомата, потираючи із незвички болючі пальці, Діма сказав, що ще більше хоче стати солдатом. І казав він це зовсім з іншими емоціями і не по дитячому вдумливо.

Користуючись нагодою публічного звернення хочу більше за все сказати батькам, щоб не розслаблялися, не економили час на спілкуванні з дітьми, не відкупалися від них модними ґаджетами – щоб вчили їх елементарному життю – бути адаптованим до навколишнього середовища. А вже якщо у вас відсутній час та можливості – то поруч з вами відкрита школа мужності і зростання – зі славною історією, відомою далеко за межами Бородянщини, школа де маленька дитина стає надійним плечем для родини і загартованим захисником для Батьківщини.

Виходьте з квартир, беріть дитину за руку і займайте місце активного учасника  цікавого і корисного життя у «Школі безпеки» нашого Центру. До зустрічі!»

Використані фото занять молодшої групи “ШБ”

автор: Elvira \\ мітки: , , ,

Коментарі закриті.