Не рідко першим запитом до Центру СПР від демобілізованих учасників АТО стає фізичне розвантаження у реабілітаційному оздоровчому міні-комплексі. І лише потім – через довірливе спілківання із соціальним педагогом, практичним психологом – приходить черга до повноцінної високопрофесійної психологічної реабілітації.
Р.К., учасник АТО: “Сьогодні я вперше справді виговорився. Адже не дає спокійно жити чимало такого, про що не варто знати дружині чи близьким. Не вірив, що колись зможу “вилити” це із себе – аж легше стало…”
Не просто бійцю, який нещодавно повернувся з війни, налаштуватися на мирний лад життя. Особливо, коли знає, що там на Сході продовжують протистояти ворогові його побратими. А про те, що йому необхідна психологічна допомога, часто не хоче признаватися навіть собі.
Про цей бар’єр повсякчас наголошують фахівці-психологи під час семінарів і теренінгів та у соціальних мережах. Оцінюють це явище як природнє і зарубіжні експерти, які приїздять ділитися своїм досвідом із Ізраїлю, Сполучених штатів, інших країн, які мають досвід участі в сучасних воєнних конфліктах.
Учасник АТО Р.К. із Бородянки провів на передовій та у шпиталях не менше року. Заняття на масажному кріслі та велотренажерах приносять не лише фізичне розвантаження, а й сприяють відновленню після поранень і травм, отриманих під час участі в гарячих точках АТО. Проте фізична реабілітація почала діяти більш ефективно після того, як боєць розпочав курс психологічної підтримки.
А розпочалося все із фізичних вправ та приємного спілкування з координатором роботи реаблітаційного оздоровчого міні-комплексу соціальним педагогом Центру Оксаною Мажугою, доцільних порад від юридичного консультанта Наталії Усенко (на фото) та довірливої розмови за чашечкою чаю із практичним психологом Інною Павліченко (фото на початку публікації).
